тративних та морально-політичних методів управління в цій сфері діяльності. [13, с. 21] У ринкових відносинах все це стало не тільки гальмом у процесі активізації інноваційної діяльності, а й у ряді випадків зупинило процес, тому має бути замінено новим, ринковим механізмом управління. p align="justify"> друге, це необхідність повернення в науково-технічну та інноваційну сфери висококваліфікованих наукових і конструкторських кадрів, що перейшли в інші сфери діяльності або емігрували через зміни системи цінностей суспільства; необхідність відновлення безперервності і наступності у підготовці кадрового потенціалу, який зможе сконцентрувати зусилля на відтворенні п'ятого та шостого технологічних укладів. Одним із шляхів вирішення цієї проблеми є перенесення центру ваги в науково-технічної та інноваційної діяльності на приватний капітал, в тому числі на мале підприємництво, компенсуючи цим скорочення державних інвестицій в науку, нові технології та інновації. p align="justify"> По-третє, це необхідність створення на макро-(федеральному), мезо-(регіональному) і мікрорівнях (рівні підприємств) системи інвестування науково-технічної та інноваційної діяльності, основними важелями якої мають стати ринкові складові ( конкуренція, ціна, прибуток), а організаційними формами реалізації - цільові програми, орієнтовані на пріоритетні напрямки ринкової економіки та соціальні проблеми суспільства. У зв'язку з цим певне місце має бути відведено малим підприємствам, оскільки тільки вони в поєднанні з великими і середніми науковими колективами можуть створити моноліт ву сферу інноваційної діяльності на всіх рівнях економіки. Збільшення кількості малих підприємств у цій сфері діяльності є стратегічним завданням, так як з їх допомогою стає можливим передача новітніх технологій з фундаментальної науки та оборонного комплексу в сферу цивільної промисловості. [4, с. 59]
четверте, це необхідність підтримки малих підприємств, що займаються інноваційною діяльністю, шляхом формування ефективного механізму управління, що базується на новій управлінській парадигмі. Для вирішення даної задачі повинні бути представлені спільні зусилля законодавчої та виконавчої влади, вчених, підприємців та менеджерів, оскільки рішення лежить у площинах розвитку науково-технічної та інноваційної діяльності, вдосконалення ринкового механізму управління господарюючими суб'єктами, регулювання поведінки ринкового середовища, податкового, кредитно-фінансового і правового механізмів.
До числа факторів, що стримують інноваційний розвиток економіки Росії, слід додати і проблеми загального характеру, що виникли у сфері науково-технічної та інноваційної діяльності.
Існують як фундаментальні, так і суб'єктивні причини, які перешкоджають і гальмують створення інноваційних секторів економіки Росії, а також регіональних інформаційних систем - бази інноваційної економіки. Виділимо кілька з них. p align="just...