Теми рефератів
> Реферати > Курсові роботи > Звіти з практики > Курсові проекти > Питання та відповіді > Ессе > Доклади > Учбові матеріали > Контрольні роботи > Методички > Лекції > Твори > Підручники > Статті Контакти
Реферати, твори, дипломи, практика » Новые рефераты » Свята Чувашії

Реферат Свята Чувашії





ня, та й самі молодіжні розваги проводяться по-різному. Верхові чуваші проводили уяв в проміжку між м ? нкун і сим? К. Молодіжні ігрища та хороводи здесь починалися через тиждень після м ? нкун. Під час уяв молодь вечорами збиралася за околицею і влаштовувала хороводи з танцями, танцями, іграми. В цей час зазвичай молоді хлопці ближче знайомилися зі своїми обраницями. До кінця ХІХ ст. сезонні молодіжні хороводи у верхових чувашів стали зникати.

средненізових чуваші в уяв зазвичай проводили великі общеродового ігрища. У визначений день в материнську поселення збиралася молодь з усіх дочірніх сіл. Поряд з кожною материнської селом на лузі, біля гаю або на лісовій галявині, було постійне місце для проведення зборищ молоді, які називалися або просто в ? ї ? - В« ігрищаВ», або ж пуху, тапа - В«збір, збориВ». До дня тапа або в ? ї ? на такому місці влаштовувалася лавка для музикантів. У безлісних місцях близько лавки вкопували кілька свіжозрубаних дерев і прикрашали їх різнокольоровими стрічками. Ближче до полудня до цього місця збиралася молодь. Приїжджали також торговці солодощами, дрібним товаром, іграшками. Весь день до пізнього вечора на майданчику грала музика. Музиканти, які зібралися з усієї округи, грали по черзі. Одночасно виступали кілька скрипалів, пузирістие, гуслярів, гармоністів, барабанщиків-ударників. Навколо цього великого оркестру завжди юрмилися хлопці, які підігравали на дерев'яних сопілках, металевих і глиняних свистульки, металевих трикутниках.

Г‡ ін Г§ е - традиційний дохристиянський обрядовий цикл, приурочений до часу літнього сонцестояння. Цей землеробський свято відповідає російському святу, відомому під назвою В«3емля - ​​мати іменинницяВ» або В«Духів деньВ».

У давнину у чувашів за календарем слідкували літні, навчені життєвим досвідом люди. До появи відривних календарів чуваші користувалися саморобними дерев'яними сонячними календарями, які досить точно показували місяці, тижні, дні, довготу дня і навіть години та хвилини. Коли довгота дня доходила до 17 годин, поважні старці оголошували всій селі, що з такого-дня починається Г§ ін Г§ е. Він святкувався протягом 12 днів і збігався з часом цвітіння жита. Г‡ ін Г§ е особливи...


Назад | сторінка 10 з 14 | Наступна сторінка





Схожі реферати:

  • Реферат на тему: Молодіжні організації в Україні. Чі вплівають смороду на русский молодь?
  • Реферат на тему: Опісові композіційно-мовленнєві форми в творах Т. Прохаська &З цього можна ...
  • Реферат на тему: Проектування неутеплену будівлі з несучими дерев'яними гнутокленнимі ра ...
  • Реферат на тему: Культура свята в сучасному російському суспільстві (День сміху)
  • Реферат на тему: Виробництво дерев'яних вікон