про районну ветлікарні, яка перебувала у складі центрального зооветучастка і за змістом постанови мала бути передана одній з МТС.
Керівництву Ветеринарного управління довелося вжити заходів щодо виправлення становища. Було прийнято додаткове рішення, згідно з яким на базі центральних зооветучастков організовані районні ветеринарні лікарні, фінансовані по місцевому бюджету. При цьому встановлено, що завідувач райветлечебніцей є одночасно головним ветлікарем району. Підпорядкування ветучастков та пунктів машинно-тракторним станціям та фінансування їх за союзним бюджету в окремих випадках заважало своєчасності проведення ветеринарних заходів, але вища роль головних ветлікарів районів певною мірою нівелювала цей недолік. p align="justify"> Основними завданнями фахівців ветеринарних ділянок та пунктів МТС було забезпечення ветеринарно-санітарного благополуччя господарств у зоні діяльності МТС, а також попередження захворювань і збереження тварин, птахів і бджіл у колгоспах і в особистому користуванні громадян, які проживають на території ветучастка або пункту.
Центральні зооветучасткі в 175 районах Білорусі були реорганізовані в районні ветеринарні лікарні, що містилися за рахунок районного бюджету.
Завідувач районної ветеринарної лікарнею був одночасно головним ветеринарним лікарем району. У його підпорядкування були передані мясоконтрольние станції, ветфельдшерскіе пункти та інші ветеринарні установи, що не входять до МТС. p align="justify"> Завідувачу ветлікарнею - головному ветеринарному лікарю району - надавалося право державного контролера за дотриманням вимог Ветеринарного статуту Союзу РСР, а також за виконанням у всіх господарствах району ветеринарних правил по годівлі, догляду та утримання тварин та птиці. p>
Реорганізація ветеринарної мережі позначилася на деяке поліпшення ветеринарно-санітарного стану як в республі ке, так і в кожній області. Зросла роль старшого ветеринарного лікаря МТС. Він забезпечував ветеринарне обслуговування тваринництва не тільки тієї ділянки, яким завідував, а й усієї МТС, контролював і надавав допомогу ветеринарним фахівцям інших ділянок і пунктів своєї зони МТС; брав участь у роботі нарад фахівців МТС і райветлечебніц; забезпечував ветеринарні установи медикаментами і ветеринарними товарами.
Зусиллями ветеринарних фахівців республіки були повністю ліквідовані короста, епізоотичний лімфангоіт і злучних хвороба коней. Кількість захворілого великої рогатої худоби на бруцельоз і туберкульоз зменшилася в 3 рази, а захворювання коней митому - в 3,5 рази. Покращився проведення планових протиепізоотичних заходів. p align="justify"> Однак ветеринарна служба, перебуваючи у віданні машинно-тракторних станцій, відчувала цілий ряд незручностей і недоліків, які заважали успішній роботі. Багато директорів МТС не знали суті ветеринарної справи. Будучи розпорядниками кредитів, з метою дотримання ...