пройшов певні Історичні етап, что дало Підстави віділіті три Історичні его тіпі: міфологічний, Релігійний, філософський.  p align="justify"> Міфічне світовідчуття, на відміну від Звичайний, фізіологічного Відчуття, всегда містіть у Собі момент чарівного, фантастичного, постає як чуттєве персоніфіковане й водночас узагальнення уособлення якоїсь віщої сили, что творити нас немає природи й людей (Які в міфології  розглядаються як Щось єдине, одне з природою).  p align="justify"> На протівагу релігійному спогляданню, Яку засноване на поділі НАВКОЛИШНЬОГО світу на поцейбічній и потойбічній, Міфологія Розглядає світ як Щось єдине ї неподільне.  Звідсі така ВАЖЛИВО рису міфологічного осягнення історічної дійсності, як перевертництво.  Тоб - Переконаний у тому, что Нічого НЕ вінікає, що не народжується І, відповідно, Нічого НЕ знікає, не вмирає.  Всі позбав змінює свою форму Існування на Другие форми (семантичності ряд перетвореності), всі перевертається на всі; Довільне Явище, довільній процес и довільна Річ может перевернуть на будь-яку живу чг неживої істоту, Річ, Явище, процес ТОЩО.  p align="justify"> Головня Джерелом релігійного історічного світогляду є уява - продуктивна та репродуктивна, а визначальності ськладової, відповідно, продуктівні ї репродуктівні образи історічного світу.  Оскількі це так, то становится зрозумілішім, чому історичний світ віруючої людини поділяється на два світи - тієї, у якому вона живе (что спріймається як Тимчасовий, другорядній), і світ уявний, потойбічній, Який протіставляється поточному Світові як основні, Справжній.  Втім, Варто наголосіті, что цею Інший, потойбічній світ - теж світ історичний, Незалежності від того як спроектовані у нього ідеалі віруючіх - у минуле (конфуціанство, даосизм), чі в майбутнє (християнство).  p align="justify"> Говорячі про філософію як світоглядне знання, ми тим самим ставімие проблему співвідношення філософії та світогляду.  Можна Сказати так: філософія - це світогляд на его теоретичності Рівні, це Свідомо обгрунтована інтелектуальнімі засобой система світоглядного знання.  Спеціфіка філософії відносно до світогляду як такого Полягає не у Відмінності їх предметів (предмет у них Фактично один и тієї ж), спеціфіка ця стосується власне уровня теоретічності, В«інтелектуальностіВ», критичної В«самоусвідомленостіВ» змісту світогляду.  Саме за цімі параметрами філософія відрізняється від Такої структурно В«діфузноїВ» світоглядної форми, як Первісна Міфологія. p align="justify"> Цімі ж параметрами відрізняється філософський (теоретичний) світогляд и от Іншої стіхійної світоглядної форми - від того, что мі звемо В«повсякденняВ» (Будьонний) світоглядом.  Останній Включає в собі життєвий досвід багатьох поколінь, зафіксованій у Певного В«НастановиВ», В«нормахВ», В«забобонівВ», Які спонукають до Певного способу Дій, що не пояснюючі й Не мотівуючі раціонально цею способ.  Для повсякдення світогляду характе  Р Ні некрітічність (або Слабкий рівень крітічності), В«масовістьВ», переважання емоцій на...