ння міцних гідратних (сольватних) оболонок навколо іонів, на які розпадаються електроліти. В результаті цього кількість вільних молекул рідини, а значить і її растворяющая здатність, знижується. br/>
Взаємна розчинність рідин
При змішуванні рідин в залежності від їх природи, характеру і сили взаємодії між молекулами можливі 3 випадки: 1) необмежена розчинність, 2) обмежена розчинність; 3) практична нерозчинність.
У першому випадку рідини змішуються один з одним у будь-яких співвідношеннях з утворенням однорідної розчину (вода і гліцерин, вода і етиловий спирт, бензол і толуол).
При обмеженою розчинності обидві рідини розчиняються один в одному досить добре, але їх взаємна розчинність не безмежна і досягає за даних умов якогось певної межі. Прикладом таких систем є вода і фенол, вода і анілін, діетиловий ефір і вода. p align="justify"> При змішуванні аніліну з водою утворюється 2 шари. У верхньому шарі міститься більше води і менше аніліну, а в нижньому шарі - навпаки. Таким чином, верхній шар можна розглядати як насичений розчин аніліну в Н2О, а нижній - води в аніліні. При постійній температурі ці шари будуть знаходитися в стані рівноваги і концентрація розчинених речовин у них буде залишатися строго визначеною. Додавання до цієї суміші деякої кількості аніліну або води призведе тільки до збільшенню обсягу нижнього або верхнього шару, але концентрації розчинених речовин у них не змінюються. p align="justify"> Підвищення температури зазвичай викликає збільшення взаємній розчинності жи дкостей. У деяких випадках це може призвести до необмеженої розчинності, і рідини будуть змішуватися один з одним за даних умов у будь-яких співвідношеннях. p align="justify"> Температура, вище якої обидва компоненти починають необмежено розчинятися один в одному, називається критичною температурою розчинення. Для суміші анілін - вода вона дорівнює 168оС, для суміші фенол - вода - 65,9 оС. p align="justify"> Прикладом практично нерозчинних одна в одній рідин є вода і бензол, вода і ртуть. При змішуванні ці системи поділяються на 2 шари. Досить імовірно, що в кожному шарі в незначній кількості буде присутній і інша рідина (тому абсолютно нерозчинних речовин немає). Але її концентрація буде настільки мала, що нею можна знехтувати. p align="justify"> Якщо в таку двошарову систему, що складається з двох практично не змішуються рідин, внести невелику кількість якого-небудь третьої речовини, то через деякий час воно розподілиться між двома шарами.
Наприклад, якщо в систему вода - сірковуглець (CS2) помістити наважку I2 і суміш ретельно перемішати, то йод можна будуть виявити і в водному і в сірковуглецевих шарах. Однак концентрація I2 в СS2 буде значно вище ніж у Н2О. При введенні додаткової кількості I2 зміниться концентрація його в кожному шарі, але ставлення концентрацій при даній температурі зберігається постійним. Воно...