Теми рефератів
> Реферати > Курсові роботи > Звіти з практики > Курсові проекти > Питання та відповіді > Ессе > Доклади > Учбові матеріали > Контрольні роботи > Методички > Лекції > Твори > Підручники > Статті Контакти
Реферати, твори, дипломи, практика » Новые рефераты » Процедура дезактивації устаткування і приміщень на АЕС

Реферат Процедура дезактивації устаткування і приміщень на АЕС





за наявності РВ обробка повторюється, за відсутності РВ приступають до обробки горизонтальних поверхонь (підлог, сходів і тощо).

Норма витрати розчину - 0,5 л/м 2

Швидкість дезактивації - 3-4 м 2 /хв


. Хімічні та нехімічні (механічні) методи дезактивації


Методом безперервної очищення дезактивації на АЕС є безперервна очистка частини теплоносія (продувки) на іонообмінних фільтрах системи спецводоочистки. Однак це не запобігає повністю утворення радіоактивних відкладень. p align="justify"> Розробка методів періодичної хімічної дезактивації проводиться, як правило, стосовно до конкретних умов даної: АЕС з урахуванням кількості, структури, хімічного і ізотопного складу відкладень і цілей дезактивації. Якщо дезактивація повинна бути повною, то при розробці методів слід виходити з необхідності повного розчинення всього окисного шару, включаючи і важко розчинні сполуки. При виборі методу дезактивації конкуруючі методи оцінюють за такими критеріями: коефіцієнт дезактивації; ступінь корозійного впливу на основні конструкційні матеріали; кількість скидних радіоактивних вод; можливість концентрування активності (наприклад, на іонообмінних! Фільтрах, якщо радіонукліди в дезактиваційних розчині несуть заряд); технологічні умови проведення процесу дезактивації (температура, час, швидкість руху розчину і т. п.); можливість використання основного обладнання контуру; дефіцитність реагентів, їх вартість, умови зберігання, обігу і т. д.

На відміну від процесу очищення від відкладень на ТЕС видалення радіоактивних відкладень на АЕС пов'язане з додатковими труднощами: необхідністю видалення окисної плівки, а іноді і поверхневого шару основного металу на глибину кількох мікрометрів; розробка розчинів і технології дезактивації для видалення вельми важкорозчинних оксидів хрому Сг203, заліза Fe304 і змішаних типу хромату FeCr204.

На першій стадії процесу використовується окислювальний розчин. Його призначенням є окислення аніону Сг203 до хромат-іона, окислення нерозчинного хромату FeCr2C> 4 Д В° розчинної форми хромату і двовалентного заліза до тривалентного і окислення магнетиту до більш розчинних окислів. Найбільше поширення для цієї мети одержав розчин їдкого натру NaOH (0,5-1,5%) * і перман-ганат калію КМп04 (0,05-0,15%). Аналогічну дію має складний розчин, куди входять п ерекісь водню і комплексони НТА (нітрілтріуксусная кислота) або ЕДТА.

На другій стадії можна використовувати велику кількість реагентів, призначення яких розчинити підготовлені до цього радіоактивні елементи відкладень. Для цієї мети найчастіше використовують органічні кислоти (щавлеву, лимонну, аммонійцітрат) і комплексони (ЕДТА, НТА та ін.) Після кожної стадії проводиться ретельна водна відмивання п...


Назад | сторінка 10 з 20 | Наступна сторінка





Схожі реферати:

  • Реферат на тему: Нова високоефективна технологія дезактивації радіоактивних сольових розчині ...
  • Реферат на тему: Радіоактивні забруднення обладнання АЕС і передумови дезактивації обладнанн ...
  • Реферат на тему: Вплив обмінних взаємодій на ймовірність дезактивації триплетних молекул акц ...
  • Реферат на тему: Методи утилізації асфальтосмолопарафінових відкладень
  • Реферат на тему: Реконструкція умов опадонакопичення відкладень ордовіка і силуру в розрізі ...