Теми рефератів
> Реферати > Курсові роботи > Звіти з практики > Курсові проекти > Питання та відповіді > Ессе > Доклади > Учбові матеріали > Контрольні роботи > Методички > Лекції > Твори > Підручники > Статті Контакти
Реферати, твори, дипломи, практика » Новые рефераты » Аналіз економічних відносин і проблем розвитку аграрного сектора Республіки Башкортостан

Реферат Аналіз економічних відносин і проблем розвитку аграрного сектора Республіки Башкортостан





овить 21% від загального обсягу. В останні роки підвищилася фінансова стійкість сільськогосподарських організацій. У 2013 році, за оцінкою господарств, їх прибуток до оподаткування (за даними бухгалтерської звітності) склала 116,2 млрд. рублів проти 105,8 млрд. рублів. Частка прибуткових організацій зросла з 75% до 78%. Разом з тим сукупний рентабельність сільськогосподарського виробництва (з урахуванням субсидування з бюджетів усіх рівнів) склалася на рівні 15,3% проти 17,2% в 2011 році. У 2013 році номінальна середньомісячна заробітна плата в сільському господарстві зросла на 36,7% при її збільшенні в середньому по економіці на 25,9%. Однак її рівень як і раніше залишається низьким - 7,8 тис. рублів, або 45% до среднероссійскому рівня [57].

Розвиток економіки країни, її національна безпека, життєвий рівень населення багато в чому залежать від стану аграрного сектора. 2012 став найважчим для аграрної галузі Росії за останні 10 років. Незважаючи на те, що був прийнятий ряд заходів щодо поліпшення економічних умов функціонування підприємств і організацій АПК, ще не вдалося забезпечити його сталий і динамічний розвиток.

Проте, в наступний час умови для роботи аграрних підприємств мають стати дещо краще. В основі таких очікувань лежать, перш за все, зовнішні чинники: поступове знецінення, зниження курсу долара США по відношенню до валют більшості країн, що спричинить за собою зростання товарних цін, і перспектива початку зростання світової економіки, що може вплинути на відновлення попиту на світових ринках .


1.2 Державна політика в галузі сільського господарства: вітчизняний та зарубіжний досвід


Державне регулювання сільського господарства - це система важелів і стимулів, за допомогою яких держава бере участь у ринкових процесах на правах суб'єкта ринкових відносин, забезпечуючи сталий розвиток агропромислового виробництва.

Процес державного регулювання складається з комплексу заходів щодо забезпечення виконання законів, що вводяться держави?? Ими органами для заохочення чи обмеження економічної діяльності.

Проблеми розвитку сільського господарства нашої країни в останні роки стали набувати особливої ??актуальності. Новий етап у розвитку сільського господарства, обумовлений змінами в механізмі правового регулювання державної підтримки, почався в 2006 році і пов'язаний з реалізацією пріоритетного національного проекту «Розвиток АПК» [7], прийняттям Федерального закону від 29 грудня 2006 р. «Про розвиток сільського господарства» [3] і подальшою розробкою Державної програми «Розвиток сільського господарства та регулювання ринків сільськогосподарської продукції, сировини і продовольства на 2008-2012 роки» («Розвиток АПК») [6].

Державна програма «Розвиток АПК» був головним інструментом реалізації державної аграрної політики на 2008-2012 роки. Цілями даної програми виступали [6]:

сталий розвиток сільських територій, підвищення зайнятості та рівня життя сільського населення;

підвищення конкурентоспроможності російської сільськогосподарської продукції на основі фінансової стійкості і модернізації сільського господарства, а також на основі прискореного розвитку пріоритетних підгалузей сільського господарства;

збереження і відтворення використовуються в...


Назад | сторінка 10 з 44 | Наступна сторінка





Схожі реферати:

  • Реферат на тему: Реконструкція і розвиток сільського господарства Придністров'я в 20-30- ...
  • Реферат на тему: Розвиток сільського господарства Ісламської Республіки Іран
  • Реферат на тему: Розвиток сільського господарства і села України та Росії
  • Реферат на тему: Розвиток СІЛЬСЬКОГО господарства Аргентини
  • Реферат на тему: Державне регулювання сільського господарства (зарубіжний досвід)