>
неодержані доходи, які ця особа одержала б при звичайних умовах цивільного обороту, якби його право не було порушене (упущена вигода).
Право на отримання відшкодування погашається також добровільним виконанням зобов'язання обвинуваченим (або цивільним відповідачем).
У кримінальному процесі не маловажну роль грає цивільний позов, таким чином, при розгляді даного позову та аналізі розміру заподіяної шкоди слідчий, дізнавач і ін, роблять оцінку ступеня суспільної небезпеки, в результаті чого відбувається визначення кваліфікації злочину . І з даними розрахунком збитку цивільний позивач вказує суму позову, після чого вже суд визначає розмір відшкодування збитку.
В основу компенсації понесеного шкоди, лягає принцип-повного відшкодування збитку виник в результаті злочину. Таким чином, при виникненні шкоди шляхом впливу на матеріальні цінності (розкрадання, пошкодження і т.д.), розмір компенсації збитку обчислюватиметься згідно з цінами, що діють у цьому регіоні в момент винесення судового рішення.
До третьої ж групи факторів входять до підставу цивільного позову в кримінальному судочинстві є наявність причинного зв'язку між правопорушенням і заподіяною шкодою.
У разі заподіяння шкоди, шляхом дії або бездіяльності правопорушника, а так само в результаті чого виникла можливість настання даного шкоди, або зумовило можливість його настання, буде юридично значимої причинного зв'язком. Якщо ж у поведінці правопорушника було тільки лише обумовлено теоретичною можливістю настання збитку, то дана причинний зв'язок між заподіювача і шкодою буде відсутня. Юридично значуща причинний зв'язок зазвичай називається необхідною, а юридично - випадковою.
Якщо ж шкода була заподіяна не одним завдавачем, а кількома, то даний результат буде перебувати у причинному зв'язку з діями кожного з причинителей. Отже, пособники, підбурювачі, виконавці та інші особи, що сприяють злочину, зобов'язані понести майнову відповідальність солідарно. У разі спільного заподіяння шкоди, але при цьому якщо був допущений ексцес виконавця, то матеріальна відповідальність у повній мірі покладається на особу його допустила.
У разі ж заподіяння шкоди колективними діями, підсудного і іншої особи, але при цьому відносно іншої особи було припинено кримінальну справу, на підставах п.п.3-6 ч.1, ч.2 ст .24 і п.п.3-6 ч.1 ст.27 кримінально-процесуального кодексу, то судом покладається повна відповідальність з відшкодування майнової шкоди на підсудного. При цьому суд роз'яснює цивільному позивачеві право на пред'явлення позову, але тільки в порядку цивільного судочинства, до осіб щодо яких було припинено кримінальне судочинство, для відшкодування збитку спільно з засудженим.
У разі ж групових злочинів кожен засуджений несе спільну відповідальність, але тільки лише в тій мірі, в якій встановлено участь даної особи.
Якщо ж дією (бездіяльністю) одного з підсудних і полегшується тим, що злочин скоєно іншою особою та дана особа не є причиною цього злочину, а обставиною, що сприяє його здійсненню, при цьому ознаки спільного заподіяння шкоди відсутні. То в даному випадку матеріальну відповідальність несе тільки безпосередньо заподіювач.
Для розгляду цивільного позову в кримінальному процесі, крім підстав, ще необхід...