для Росії виділяються наступні:
. Мігранти з ближнього зарубіжжя не завжди мають високу кваліфікацію. Приплив трудових мігрантів відбувається стихійно, відсутня координація пропозиції з реальним попитом на робочу силу. Міграційний приплив робочої сили відбувається в умовах безробіття в Росії.
. Значна частина трудових мігрантів зайнята в тіньовому секторі економіки, вони не платять податки, що призводить до відчутних втрат місцевих та федерального бюджетів.
. Міграційний приплив не сприяє вирішенню однієї з головних проблем російської економіки - подолання занепаду сільського господарства, обезлюднення сіл, скорочення населення в східній частині країни. Основна частина припливу населення до Росії не йде в сільське господарство. Для економічного розвитку Росії необхідний приплив населення в сибірський, далекосхідний регіони країни. А він переважно спрямований в європейську частину країни, на Південь Росії, у великі міста.
. Концентрація мігрантів в деяких сферах економічної діяльності (роздрібна торгівля, будівництво та ремонт, громадське харчування тощо) призводить до монополізації цих сфер, обмеження доступу на ринки місцевих дрібних виробників, встановлення завищених цін. Дуже часто погіршується криміногенна обстановка.
Згідно з дослідженням Світового банку, Росія вийшла на друге місце в світі за кількістю прибувають мігрантів (після США). Найближчим часом потік іноземної робочої сили буде наростати. На думку фахівців Світового банку, Росія як приймаюча країна вже отримала великий ефект від масового, дешевої праці мігрантів. Завдяки мігрантам в Росії було менше банкрутств підприємств, розвивалися нові види бізнесу, був простимульований зростання інвестицій у будівництво. Багато чого досягнуто завдяки тісній співпраці Росії і країн СНД з питань міграції.
. Співробітництво держав-учасниць СНД в галузі трудової міграції
Вже на стадії розробки і прийняття Угоди про створення Співдружності Незалежних Держав питання міграційної політики були віднесені до сфери спільної діяльності держав-учасників (стаття 7).
Спочатку передбачалося створення уніфікованої системи правового регулювання міграційних відносин. У Статуті Співдружності (стаття 20) закріплено зобов'язання держав-членів сприяти зближенню національного законодавства.
жовтня 2009 року Радою керівників міграційних органів СНД затверджені Загальні принципи і механізми організованого залучення трудящих-мігрантів для здійснення трудової діяльності в державах - учасницях СНД.
Основним правовим документом СНД стосовно регулювання міграційних потоків є Угода про співробітництво в галузі трудової міграції та соціального захисту трудящих-мігрантів від 15 квітня 1994 р. зі змінами від 25 листопада 2005 р., що закріплює основоположні права трудових мігрантів та напрямки співробітництва держав у даній сфері.
У розвиток норм цього документа в рамках Співдружності прийнято низку угод, що регламентують питання співпраці держав по всьому спектру соціально-трудових відносин: охорони праці; взаємного визнання прав на відшкодування шкоди; розслідування нещасних випадків на виробництві; вимог з охорони праці до взаємопостачається; нормування праці; регулювання соціально-трудових відносин в транснаціональн...