стю (що особливо важливо при аналізі стихійних лих). Зондування з космосу дає інформацію, залежно від використовуваної системи, з періодичністю від двох тижнів до доби і годин.
Іншим аспектом проблеми є необхідність контролю великих територій; спостереження з космосу дозволяють отримувати інформацію, узагальнюючу процеси на рівні регіону, континенту, планети Земля. Істотно, що дані з космосу коштують дешевше наземних. Таким чином, Дистанційне зондування представляє основний метод моніторингу біосфери.
Приклади проблем, що вимагають застосування зондування з космосу:
продуктивність біосфери та її складових (продуктивність агроценозів, лісів, водойм);
моніторинг пожеж;
моніторинг антропогенного впливу;
моніторинг впливу на біосферу глобальних змін клімату.
Традиційний збір інформації про екосистеми - це наземні методи вимірювань і оцінок стану екосистем. Дистанційні та наземні методи взаємно доповнюють один одного. Наземні вимірювання необхідні для дешифрування, інтерпретації даних, одержуваних з космічної орбіти.
Наземні методи збору інформації не дозволяють отримувати інформацію в таких просторових масштабах і з необхідною оперативністю, особливо при аналізі стихійних лих. Велике значення для вирішення завданьмоніторингу має отримання інформації про земної поверхні з космосу, узагальненої на рівні регіону, континенту, планети в цілому, тобто дистанційне зондування.
1.3 Міжнародне співробітництво в галузі екологічного моніторингу
Російська Федерація є членом багатьох міжнародних організацій і учасником міжнародних договорів з охорони навколишнього середовища, екологічної безпеки та збереження біологічного різноманіття. Росія бере участь у програмах за збереження та оздоровлення навколишнього середовища, співпрацює з міжнародними організаціями ООН, підтримує міждержавну систему моніторингу довкілля.
Об'єктами міжнародної охорони навколишнього середовища є - повітряний басейн, ближній космос, Світовий океан, Антарктида, мігруючі види тварин.
Антропогенний характер змін в біосфері оцінювався з 60-70-х рр.. XX в. Міжнародне співробітництво з організації глобального моніторингу будувалося на основі міжнародних (ВМО тощо) і національних систем, зокрема, гідрометеорологічних служб європейських держав, у тому числі Радянського Союзу. Спільними зусиллями світової спільноти в рамках ЮНЕП (United Nations Environmental Program - Програма ООН з навколишнього середовища) була створена система Глобального моніторингу навколишнього середовища - ГСМОС (The Global Environmental Monitoring System). Докладно ці програми будуть розглянуті в наступних пунктах курсової роботи.
Глобальний моніторинг передбачає створення мережі спостережень за загальносвітовими процесами і явищами в біосфері і попередження про виникаючі екстремальних ситуаціях. Пріоритетним напрямком у системі глобального моніторингу було визнано здійснення спостережень за рівнем забруднень природного середовища та пов'язаних з ним факторів впливу. У 1974 р. був опублікований план реалізації глобального моніторингу (на 1974 - 1978 рр..). Інші напрямки діяльності моніторингу в масштабах загальнопланетарна екологічних проблем, актуальність яких п...