на 400 голів:
Фг.в.п=0,82 36400=29848 Вт
телятник на 224 голову з пологовим відділенням на 48 корів:
Фг.в.п.=0,82 +7085=5809,7 Вт
вет/сан пропускник на 50 осіб:
Фг.в.п=0,82 шістьдесят одна тисяча двісті п'ятьдесят вісім=50231,5 Вт
молочний блок продуктивністю 3 т молока/добу:
Фг.в.п=0,82 36068=29575,7 Вт
Потоки теплоти, що витрачається на гаряче водопостачання об'єктів МТФ зводимо в таблицю 2.3.
Таблиця 2.3
Найменування об'ектовФг.в. , ВтзімойлетомКоровнік на 400 голов3640029848Телятнік на 224 голови з рід отд. на 48 коров70855809,7Брігадний будинок - Склад конц кормів - Віє/сан, пропускник на 50 человек6125850231,5Молочний блок вироб-ю 3 т. молока/сут.3606829575,7Ітого140811115465
Отже, максимальна розрахункова теплове навантаження котельної в зимовий час:
Фр.з=1,2 (53123,6 + 428702,2 + 140811)=747163,9 Вт=0,74 МВт.
Максимальна розрахункова теплове навантаження котельної в літній час дорівнює:
Фр.л=1,2 115465=138558 Вт=0,13 МВт.
2.2 Побудова річного графіка теплового навантаження
Річний графік теплового навантаження будують в залежності від тривалості дії в даній місцевості різних зовнішніх температур, що визначається за кліматичними довідниками або за додатком 3 [1]. Графік будують так. У правій його частині по осі абсцис відкладають тривалість роботи котельні (в годинах), в лівій частині - температуру зовнішнього повітря; по осі ординат відкладають витрата теплоти.
Спочатку будують графік зміни витрати теплоти на опалення об'єктів МТФ в залежності від зовнішньої температури. Для цього на осі ординат відкладають сумарний максимальний потік теплоти, що витрачається на опалення цих будівель, і цю точку з'єднують похилій прямій з точкою tB=18 ° C - усередненої розрахункової внутрішньої температури цих будівель. Так як початок опалювального сезону прийнято при температурі tB=80C, то лінія (1) графіка до цієї температури показана пунктиром.
Витрата теплоти на вентиляцію виробничих будівель МТФ являє собою похилу пряму (2) від tВ=18 ° C до розрахункової вентиляційної температури tН.В. =- 16 ° C, а для корівника і телятника - похилі прямі (3) і (4) від tB=10 ° C і tB=150C відповідно. При більш низьких температурах до повітрю приточування подмешивается повітря приміщення, тобто відбувається рециркуляція, а витрата теплоти залишається незмінним (графік проходить паралельно осі абсцис).
Подібним чином будують графік витрати теплоти на опалення складу конц.кормов від tB=100C - похила пряма (1а).
Витрата теплоти на гаряче водопостачання не залежить від tH- Графік з цього виду теплоспоживання зображений прямий (5).
Сумарний графік витрати теплоти в залежності від температури зовнішнього повітря показаний ламаною лінією (6) (точка зламу відповідає температурі tH.B.=- 16 ° C), відтинає на осі ординат відрізок, рівний максимальному потоку теплоти , що витрачається на всі види споживання (? Фот +? Фв +? Фг.в) при розрахунковій зовнішній температурі tн.
Вправо по осі абсцис відкладають для кожної зовнішньої температури число годин опалювального сезону (наростаючим підсумком), протягом яких трималася температура, рівна і нижче тієї, для якої робиться побудова (додаток 3 [1]), і через ці точки проводяться вертикальні лінії. Далі на ці лінії з сумарного графіка витрати теплоти проектують ординати, відповідні максимальним витратам теплоти при тих же зовнішніх температурах. Отримані точки з'єднують плавною кривою (7), що представляє собою графік теплового навантаження за опалювальний період. Площа, обмежена осями координат, кривої (7) і горизонтальною лінією (8), що показує сумарну річну навантаження, висловлює річна витрата теплоти усіма споживачами (ГДж/рік):
рік=3,6 10-6 Q mN, де:
- площа річного графіка теплового навантаження, мм2; і mn - масштаби витрат теплоти і часу роботи котельні, відповідно Вт/мм і ч/мм
Річний графік теплового навантаження наведено далі.
За графіком визначаємо: F=31840 мм2
mQ=2000 Вт/мм, mN=40 ч/мм, тоді: рік=3,6 10-6 2000 40 31 840=9169,9 ГДж/рік.
Графік річного навантаження знаходиться у додатку.
2.3 Вибір теплоносія і підбір котлів
Згідно СНіП 2.04.07-87 «Те...