у звітному році (t);
- сумарна податкова база податкового доходу (j) по нижчестоящим бюджетам, для яких розраховується дотація, у звітному році (t);
- податкова база податкового доходу (j) по нижчестоящому бюджету (i) у звітному році (t);
- норматив відрахування в нижчестоящі бюджети від податкового доходу (j) у звітному році (t);
- коригуючий коефіцієнт, що враховує соціально-економічні особливості адміністративно-територіальної одиниці (i), які безпосередньо впливають на нарахування податкового доходу (j) у звітному році (t). Розраховується аналогічно коригуючого коефіцієнту нормативу бюджетної забезпеченості.
У разі наявності одного фактора коригуючий коефіцієнт визначається за формулою:
, (2)
де Кi, r - коригуючий коефіцієнт для адміністративно-територіальної одиниці (i) по бюджетному доходу (r);
а - відносна вага фактора;
Хi - фактор, який впливає на величину формування доходів за рахунок конкретного нижчестоящого бюджету (i);
Х - фактор, який впливає на величину формування доходів за рахунок конкретного нижчестоящого бюджету (i), для якого розраховується дотація.
У разі наявності декількох факторів, сумарна величина коригуючого коефіцієнта визначається за формулою:
. (3)
Аналогічно проводяться розрахунки для (t - 1), (t - 2) років.
Податковий потенціал адміністративно-територіальної одиниці з податкового доходу, що входить у вибірку основних податкових доходів, на черговий фінансовий рік визначається за формулою:
, (4)
де - розрахунковий показник сумарного надходження податкового доходу (j) до вищестоящого консолідований бюджет по нижчестоящим бюджетам, для яких розраховується дотація, на черговий фінансовий рік;
t, (t - 1), (t - 2) - три останні звітні роки.
У разі введення нового податкового доходу, якого не було в звітному періоді, розрахунок проводиться на основі податкової бази, визначеної для введеного доходу (або найбільш близького до неї економічного показника) за такою формулою:
, (5)
де - податкова база введеного податкового доходу (j) по нижчестоящому бюджету (i);
- сумарна податкова база введеного податкового доходу (j) по нижчестоящим бюджетам, для яких розраховується дотація.
Податковий потенціал адміністративно-територіальної одиниці за іншими податковими платежами, що не входять у вибірку основних податкових доходів, на черговий фінансовий рік визначається за формулою:
, (6)
де - розрахунковий показник сумарного надходження всіх податкових доходів у вищестоящий консолідований бюджет по нижчестоящим бюджетам, для яких розраховується дотація, на черговий фінансовий рік;
- розрахунковий показник сумарного надходження до вищестоящого консолідований бюджет податкових доходів (j), що входять у вибірку основних податкових доходів, по нижчестоящим бюджетам, для яких розраховується дотація, на черговий фінансовий рік;
- сумарний податковий потенціал адміністративно-територіальної одиниці (i) по податковим доходах (j), що входять у вибірку основних податкових доходів, на черговий фінансовий рік;
- сумарний податковий потенціал вищестоящої адміністративно - територіальної одиниці (i) по податковим доходах (j), що входять у вибірку основних податкових доходів, по нижчестоящим адміністративно - територіальним одиницям, для бюджетів яких розраховується дотація, на черговий фінансовий рік [20].
Податковий потенціал адміністративно-територіальної одиниці (i) на черговий фінансовий рік визначається за формулою:
. (7)
У зв'язку з тим, що дохідна частина бюджету включає неподаткові доходи, то розглянемо методику розрахунку неподаткового потенціалу регіону.
неподаткових потенціал регіону - це потенційна (планована) можливість отримати доходи від управління власним майном і надання підприємницьких послуг відповідними органами влади, в рамках наділених повноважень.
Проведене в останні роки реформування бюджетно-податкового законодавства призвело до необхідності грамотного розпорядження неподатковими джерелами доходів, оскільки вони знаходяться в повному розпорядженні регіону. Однак слід зазначити, що в бюджетній практиці регіонів в цілому по Республіці Білорусь спостерігається тенденція бюджетної залежності від міжбюджетних трансфертів, та мінімальне приділення уваги неподаткових джерел доходів. Тому в сучасній фінансово-економічній практиці організації доходних надходжень до бюджету необхідно розробляти важелі, що дозволяють максимізувати ефект від управління майном регіону і розширити напрямки підприємницької діяльності.
Методика розрахунку неподаткового потенціалу аналогічна методиці оцінки податкового потенціалу і включ...