едичної або судово - психіатричної експертизи, здійснюваної без безпосереднього обстеження особи.
В обов'язки експерта входить:
прийняти до провадження доручену йому судову експертизу;
провести повне дослідження представлених йому об'єктів і матеріалів справи, дати обґрунтований та об'єктивний висновок по поставленим перед ним питань;
скласти мотивовану письмову повідомлення про неможливість дати висновок і направити дане повідомлення до органу або особі, що призначили судову експертизу, якщо поставлені питання виходять за межі спеціальних знань експерта, об'єкти досліджень і матеріали справи непридатні або недостатні для проведення досліджень і дачі висновку і експерту відмовлено в їх доповненні, сучасний рівень розвитку науки не дозволяє відповісти на поставлені запитання;
не розголошувати відомості, які стали йому відомі у зв'язку з виробництвом судової експертизи;
забезпечити збереження представлених об'єктів досліджень і матеріалів справи.
Експерт не має права:
приймати доручення про виробництво судової експертизи безпосередньо від будь-яких органів або осіб, за винятком керівника державного судово - експертної установи;
здійснювати судово - експертну діяльність в якості недержавного експерта;
вступати в особисті контакти з учасниками процесу, якщо це ставить під сумнів його незацікавленість наприкінці справи;
самостійно збирати матеріали для виробництва судової експертизи;
повідомляти будь-кому про результати судової експертизи, за винятком органу або особи, її призначили;
знищувати об'єкти досліджень або істотно змінювати їх властивості без дозволу органу або особи, що призначили судову експертизу.
Експерт вправі:
клопотати перед керівником відповідного державного судово - експертної установи про притягнення до виробництва судової експертизи інших експертів;
робити підлягають занесенню до протоколу судового засідання заяви з приводу неправильного тлумачення учасниками процесу його укладення або показань;
оскаржувати в установленому законом порядку дії органу або особи, що призначили судову експертизу, якщо вони порушують права експерта.
. 3 Перекладач
Перекладачем є особа, що володіє мовами, знання яких необхідно для перекладу, і призначене судом у випадках, передбачених ЦПК. Перекладач може бути призначений з числа запропонованих учасниками цивільного процесу осіб. Інші учасники цивільного процесу не вправі приймати на себе обов'язки перекладача. Перекладач зобов'язаний з'явитися за викликом суду і повно, правильно і своєчасно здійснювати переклад. Перекладач має право ставити присутнім при перекладі особам питання для уточнення перекладу. Перекладач зобов'язаний переводити пояснення, показання, заяви осіб, які не володіють мовою, якою ведеться судочинство, а особам, які не володіють мовою, якою ведеться судочинство, - зміст наявних у справі пояснень, показань, заяв осіб, що у справі, свідків і оголошуваних документів, аудіозаписів, висновків експертів, ухвали або рішення суду (ч. 2 ст. 162 lt; garantF1: //12028809.1622gt; ЦПК РФ).
Перекладач несе кримінальну відповідальність у разі завідомо неправильного перекладу. Перекладач звільняється від кримінальної відповідальності, якщо він добровільно в ході судового розгляду до винесення рішення суду заявив про завідомо неправильному перекладі. Якщо необхідність в перекладачі виявилася, лише в судовому засіданні, особи, що у справі, можуть запропонувати кандидатуру перекладача, а суд може погодитися з нею або відхилити її. У разі відсутності перекладача провадження у справі відкладається. Порушення права особи, що не володіє мовою, якою ведеться судове засідання, на переклад є істотним процесуальним порушенням і тягне скасування винесеного рішення.
Висновок
Мета курсового дослідження досягнута шляхом реалізації поставлених завдань. У результаті проведеного дослідження по темі Учасники цивільного процесу: поняття, склад, відмінність можна зробити ряд висновків.
Особами, які беруть участь у справі, є юридично зацікавлені у розгляді та вирішенні справи учасники цивільного процесу, виступаючі від свого імені і наділені правом здійснювати процесуальні дії, що впливають як на розвиток, так і закінчення судового процесу.
Закон (ст.29 ЦПК) відносить до особам, бере участі у справі, наступних суб'єктів: сторони (позивач і відповідач); треті особи; прокурор; органи державного управління, профспілки, державні підприємства, установи, громадяни, ...