Теми рефератів
> Реферати > Курсові роботи > Звіти з практики > Курсові проекти > Питання та відповіді > Ессе > Доклади > Учбові матеріали > Контрольні роботи > Методички > Лекції > Твори > Підручники > Статті Контакти
Реферати, твори, дипломи, практика » Курсовые проекты » Правові питання створення та ліквідації акціонерних товариств

Реферат Правові питання створення та ліквідації акціонерних товариств





аними його бухгалтерської звітності на останню звітну дату, за винятком операцій, що здійснюються в процесі звичайної господарської діяльності товариства; угод, пов'язаних з розміщенням через підписку (реалізацією) звичайних акцій товариства, і угод, пов'язаних з розміщенням емісійних цінних паперів, конвертованих у звичайні акції суспільства.

Законом від 7 Серпень 2001 текст ст. 78 повністю викладено у новій редакції. З нього виключено положення про те, що до великим угодам відноситься угода або кілька взаємопов'язаних угод, пов'язаних з розміщенням-ем звичайних акцій або привілейованих акцій, конвертованих у звичайні акції, що становлять більше 25 відсотків раніше розміщених суспільством звичайних акцій. Разом з тим, розширено перелік угод, які не можуть бути віднесені до великим угодам.

Товариствам надано право самим встановлювати інші випадки, при яких на чинені товариством правочину поширюється порядок схвалення великих угод, передбачений Законом. Також наводиться метод оцінки розміру операції по відношенню до балансової вартості активів товариства при відчуженні суспільством майна, а в разі придбання товариством майна - до ціни його придбання.

У Відповідно до п. 2 ст. 69 Закону генеральний директор (директор) суспільства укладає угоди від імені товариства. Керуючи виробничої та пов'язаної з нею діяльністю, директору як правило, самостійно приймає рішення і здійснює свої дії у взаєминах суспільства з його партнерами в господарської та фінансової діяльності.

Все або майже всі прийняті ним рішення і засновані на них дії є ризикованими, можуть призвести не до тих результатами, які вони очікували. Ризик - одна з характерних рис ринкової економіки, - це рішення і практичні дії, результат яких, прогнозований результат може бути різною мірою ймовірності не таким, яким його очікували, приймаючи рішення, можливо, прямо протилежним.

Для того, щоб звести дії директора до мінімального ризику, закон встановлює, зокрема, певні обмеження на право прийняття ним рішень, що стосуються великих угод з контрагентами товариства, тобто угод, які пов'язані з розпорядженням значними фінансовими та іншими засобами (Статті 78 і 79 Закону). p> Згідно п. 1 ст. 78 великою угодою вважається угода (у тому числі позика, кредит, застава, порука) або кілька взаємопов'язаних угод, пов'язаних з придбанням, відчуженням або можливістю відчуження суспільством прямо або побічно майна, вартість якого становить 25 і більше відсотків балансової вартості активів суспільства.

З цього загального правила зроблені винятки. Не належать до великих угоди:

- здійснюються в процесі звичайної господарської діяльності товариства;

- пов'язані з розміщенням через підписку (Реалізацією) звичайних акцій товариства;

- пов'язані з розміщенням емісійних цінних паперів, конвертованих
у звичайні акції суспільства.

Оскільки такі угоди ст. 78 не віднесено до великих, то при їх вчинення не застосовуються обмеження, передбачені ст.ст. 79 і 80 щодо здійснення великих угод. p> Важливо відзначити, що згідно з п. 1 ст. 78 товариствам надано право передбачати в своїх статутах і інші випадки, при яких на чинені товариством правочину поширюється порядок схвалення великих угод. Випадки ці можуть бути самими різними. p> Так, у статуті можна передбачити, що угоди, предметом яких є майно товариства, вартість якого становить 5 і більше відсотків

балансової вартості активів товариства, повинні відбуватися в тому ж порядку, що і великі угоди. 1

Правило, згідно з яким на операції, що здійснюються в процесі звичайної господарської діяльності, не поширюються обмеження, передбачені в відношенні здійснення великих угод, містилося і в раніше діяла редакції п. 1 ст. 78. Практика застосування цього правила показала, що розуміння діяльності - звичайна чи незвичайна - у різних осіб, захищають свої інтереси, може бути і дуже часто буває різним.

Для генерального директора (директора) акціонерного товариства, який зацікавлений у скоєнні подібної угоди, простіше укласти угоду, не звертаючись за дозволом ні до ради директорів (Спостережній раді), ні до загальним зборам акціонерів, просто віднісши її до звичайної господарської діяльності. Саме тому, зокрема, судам і довелося зіткнутися з проблемою вирішення питання, що ж конкретно відноситься до звичайної господарської діяльності.

Узагальнивши наявну судову практику, пов'язану з розглядом спорів про законність укладення великих угод акціонерними товариствами, Пленуми Верховного і Вищого Арбітражного Судів своїм спільною Постановою від 2 квітня 1997 р. N 4/8 дали відповідне роз'яснення: "Встановлені статтями 78 і 79 Закону норми, що визначають порядок укладення акціонерним суспільством великих угод, не поширюються на операції, що здійснюються суспільством в процесі здійснення звичайної господарської діяльності (пов'язані з придбанням сировин...


Назад | сторінка 11 з 26 | Наступна сторінка





Схожі реферати:

  • Реферат на тему: Порядок придбання особою більше 30, 50 і 75 відсотків голосуючих акцій това ...
  • Реферат на тему: Поняття угоди. Умови дійсності угод
  • Реферат на тему: Економіка угод, типи угод і їх співвідношення
  • Реферат на тему: Визначення ринкової вартості 100% -го пакету акцій Відкритого акціонерного ...
  • Реферат на тему: Аналіз господарської діяльності споживчого товариства Батиревского району