банківського кредиту.
2. Оцінка власної кредитоспроможності. p> У сучасній банківській практиці оцінка рівня кредитоспроможності позичальників при диференціації умов їх кредитування виходить з двох основних критеріїв: 1) рівня фінансового стану підприємства;
2) характеру погашення підприємством раніше отриманих їм кредитів - як відсотків за ними, так і основного боргу.
3. Вибір необхідних видів залученого банківського кредиту. p> Відповідно до встановленого переліком видів залученого кредиту підприємство проводить вивчення та оцінку комерційних банків, які можуть надати йому ці види кредитів.
4. Вивчення та оцінка умов здійснення банківського кредитування в розрізі видів кредитів. Цей етап формування політики залучення банківських кредитів є найбільш трудомістким і відповідальним у силу різноманіття оцінюваних умов і здійснення численних розрахунків. p> 5. В«ВирівнюванняВ» кредитних умов у процесі укладання кредитного договору. Термін В«вирівнюванняВ» характеризує процес приведення умов конкретного кредитного договору у відповідність з середніми умовами покупки-продажу кредитних інструментів на фінансовому ринку. В якості основного критерію при проведенні процесу В«вирівнюванняВ» кредитних умов використовуються показник "грант-елементВ» і ефективна ставка відсотка на кредитному ринку.
6. Забезпечення умов ефективного використання банківського кредиту. Критерієм такої ефективності виступають наступні умови. p> 7. Організація контролю за поточним обслуговуванням банківського кредиту. Поточне обслуговування банківського кредиту полягає у своєчасній сплаті відсотків по ньому відповідно до умов укладених кредитних договорів. Ці платежі включаються в розроблюваний підприємством платіжний календар і контролюються в процесі моніторингу його поточної фінансової діяльності.
8. Забезпечення своєчасної і повної амортизації суми основного боргу за банківськими кредитами. b>
Глава 3. Проблеми джерел фінансування підприємств у Росії
3.1 Сучасні інструменти фінансування діяльності підприємств
В умовах переходу до ринку починають застосовуватися і нетрадиційні інструменти фінансування діяльності російських підприємств. До них можна віднести комерційний кредит, опціони, заставні операції, факторингові операції, лізинг і ін
Опціони
В умовах ринкового середовища важливим інструментом, що сприяє розміщенню емітованих корпоративних цінних паперів, є опціон.
Суть опціону полягає в тому, що він надає однією з сторін угоди право вибору: виконати контракт або відмовитися від його виконання. У угоді беруть участь дві особи. Одна особа купує опціон, тобто право вибору, а інше - продає (виписує опціон), тобто надає право вибору. За отримане право вибору покупець опціону сплачує продавцю винагороду, зване премією. Покупець має право виконати опціон, тобто купити або продати фінансовий актив тільки за тією ціною, яка зафіксована в контракті. Дана ціна називається ціною виконання. [15]
Опціон дозволяє інвесторам формувати різні стратегії. Найпростішими з них є поєднання додаткової емісії акцій і опціонів. Для емітента акцій випуск так званого опціону на пільгову купівлю акцій для вже наявних акціонерів дозволяє уникнути можливої вЂ‹вЂ‹втрати контролю над підприємством і зниження частки доходів на одну акцію. У такому опціоні вказується число акцій, яке можна буде купити, і фіксується ціна виконання, рівна ціною підписки.
Опціони є цінними паперами і можуть обертатися на ринку самостійно, при цьому їх ринкова ціна може значно відрізнятися від номінальної. Це пов'язано в першу чергу з очікуваннями інвесторів щодо акцій конкретної компанії.
У країнах з ринковою економікою опціони є досить поширеним інструментом фінансової політики компаній. Що ж стосується Росії, то цей досвід, ймовірно, може бути використаний в сучасних умовах економічної кризи, щоб стимулювати успішне розміщення акцій російських підприємств. Це пов'язано з тим, що форма опціону дозволяє продавати акції з урахуванням їх можливого майбутнього подорожчання.
Великими закордонними компаніями разом з облігаційними позиками випускаються також варранти. Варрант випускається на досить тривалий термін або може бути навіть безстроковим. Крім того, ціна виконання в варранте зазвичай вище курсової на 10-20%, що має на меті підвищити її привабливість, а також створити можливість для збільшення статутного капіталу у випадку виконання варанта.
Заставні операції
У країнах з розвиненою ринковою економікою заставні операції одержали широке поширення, зокрема у відносинах банків з фірмами, мають певні труднощі з рівнем платоспроможності, так як для кредитних установ важливо мати гарантію повернення виданого кредиту. Забезпеченням в даному випадку може служити заставу, яка є способом забезпечення зобов'...