p> Величезний обсяг товарів і послуг, вироблених ТНК в різних країнах, створив основу для розвитку міжнародного поділу праці. Поділ праці між країнами та незалежними фірмами доповнюється міжнародним поділом праці всередині фірм. Такий поділ праці регулюється з одного центру. Приватний продукт, вироблений в тій чи іншій країні, не має споживчої вартості поза інтернаціонально організованого процесу виробництва. Використання інтернаціонального усуспільненого праці розширює можливості для виробництва і привласнення надприбутки великими корпораціями в індустріальних центрах насамперед США, Західній Європі та Японії. ТНК як організаційна форма функціонування великого приватного підприємства виявилася найбільш адекватної до сучасного характером міжнародного поділу праці, яка дозволяє їй, з одного боку, забезпечувати високу економічну ефективність, з іншого - постійно виявляти величезний потенціал пристосовності до нових умов і сприйнятливості до інновацій. При цьому всі більший обсяг двосторонньої торгівлі припадає на підприємства одних і тих же ТНК, розташованих в різних країнах. p> ТНК розглядаються як невід'ємний об'єктивний елемент міжнародних економічних відносин, що має велике позитивне начало, як результат розвитку процесів інтеграції, переплетення господарських зв'язків. Об'єктивні вимоги економічної глобалізації ведуть до того, що практично будь-яка по-справжньому велика національна фірма змушена включатися у світове господарство, перетворюючись тим самим у транснаціональну. p> При транснаціоналізації світової економіки економічна ситуація в індустріальних станах, та й відстаючих, поліпшується, повільно наближаючи держави до світового рівнем добробуту, значною мірою згладжується диференціація в способі життя розвинених і країн, що розвиваються зарахунок перерозподілу не тільки технічної, економічної, фінансової бази, але й культурної.
Діяльність ТНК посилила взаємозалежність окремих держав через переплетення їх господарських зв'язків.
Транснаціональна економіка призводить до різкого контрасту між благополуччям найбільших компаній і серйозними труднощами господарства країни загалом - нестійким розвитком виробництва, інфляцією, недостатнім обсягом капіталовкладень, масової безробіттям.
Тенденцію інтернаціоналізації економіки характеризує такий отрітцательний фактор, як втрата державного контролю держави владою. Нове економічне пристрій породжує відповідні йому наддержавні політичні інститути та міжнародні організації - такі як Світовий банк реконструкції та розвитку, Міжнародний валютний фонд і т.п. У результаті виникла своєрідна ситуація двовладдя. Суверенним державам доводиться спочатку в економічної, а потім і в політичній сфері ділити владу з вищевказаними організаціями. При цьому вплив держав йде на спад і влада все більш переходить до рук транснаціональних корпорацій і контрольованих ними міжнародних інститутів. p align=center> Висновок.
Сьогодні ТНК і ТНБ, а...