>
У4 комм В¬ (СТ2 2 )
В В
У3 Т фл В¬ 0
В В В В
У1 CТ2 1 В¬ 0715 16 p>
В В В В В В В В В В В В В В В В В
В В
В В В В В <В
Рис.5.
В
Аналіз рис. 4 показує, що мікрооперації У1 , У2 , а також У3 , У4 , У5 і У6, У7, У8 не залежать одне від одного і можуть виконуватися в одному такті (кожна група у відповідному такті). На підставі цього можна скласти блок-схему алгоритму в мікрокоманд, позначивши кожну з них буквою Y (мал. 5).
зробимо розмітку блок схеми рис. 5. Початок і кінець блок-
схеми позначимо а 0 , що відповідає вихідного стану керуючогоавтомата (УУ). Далі вхід кожного блоку, наступного за операторними блоками, які мають прямокутну форму, помічаємо символами а 1 , а 2 , ... , Відповідними подальшим станам УУ. br/>
Складання граф - схеми функціонування УУ
Побудова графа здійснюється на основі виробленої розмітки блок-схеми алгоритму. Кожному з станів а 0 , а 1 , ... керуючого автомата відповідає вузол графа (рис.6). Дугами графа зображуються переходи автомата з одного стану в інший. Біля кожної дуги вказується умова (якщо воно є) переходу (Х) і виконувана на даному тактовом інтервалі мікрокоманда Y. Переходи синхронного автомата з одного стану в інший відбуваються в тактові моменти часу під дією синхроімпульсів і вхідних сигналів.
В В В В
Рис.6
br/>
4.4.2 Етап структурного синтезу УУ
В
Цей етап виконується на основі формальних методів і включає в себе:
- розрахунок необхідного обсягу пам'яті УУ;
- вибір способу кодування можливих станів автомата;
- вибір типу застосовуваних логічних елементів і тригерів;
- знаходження оптимальної з точки зору мінімізації числа ел...