в (власність суб'єктів федерації);
комунальну, муніципальну, передану в розпорядження місцевих органів;
колективну, яка представляє неподільну частину всенародної, державної, регіональної власності, віддану на визначений або необмежений термін колективу осіб, а також орендовану й використовувану згідно з системою правил і норм, встановлених законом, договором, статутом. Це, по суті, похідна
форма власності, яка виникає внаслідок передачі прав власності;
загальну - у вигляді майна, цінностей, коштів, цінних паперів, створених, придбаних, спочатку належить двом або кільком особам, членам асоційованої групи, які використовують їх на свій розсуд при дотриманні загальних встановлених законом правил і обмежень (до таких форм в деякій мірі відносяться акціонерна, колективно-часткова, кооперативна власність). Загальна власність ділиться на спільну, в рамках якої об'єкт власності належить всім учасникам, особам на рівних засадах, без виділення часток, і часткову власність, при якій визначена частка кожного з окремих власників, учасників, осіб в загальному праві власності;
індивідуальну, що представляє майно, предмети, інформацію, що належать особисто індивідууму й використовувані ним за власним розсудом при дотриманні правових норм, що поширюються на громадян-власників.
Доцільно також виділити власність суспільних організацій та групову, сімейну власність.
У структурі форм і відносин власності слід розрізняти натурально-матеріальний і вартісний аспекти. При неподільності натурально-речового складу об'єкта власності діленню може підпадати тільки грошова вартість. Тому цілком можливі і часто спостерігаються ситуації, коли власник має право претендувати на грошову вартість об'єкта, але не на сам об'єкт. p align="justify"> Підкреслимо, що не існує і не може існувати абсолютного поділу форм власності, неминучі змішані форми власності, в тому числі перехідні від однієї форми до іншої. Приміром, якщо власність на робочу силу є індивідуальною,
на засоби виробництва - загальною, на землю - державною і всі ці фактори виробництва з'єднані на одному підприємстві, то власність підприємства явно стає змішаною. Звідси випливає, що ми змушені визнати взаємопроникнення і загальне існування різних форм власності в межах одного об'єкта. Одні й ті ж засоби виробництва можуть бути одночасно у певному ракурсі об'єктами різних форм власності. І вже завідомо можуть змінюватися власник, розпорядник, користувач об'єкта. Однак ця обставина не повинна служити приводом для Неузаконена і несанкціонованого використання об'єктів власності суб'єктами, які не мають на те підстав. p align="justify"> Досі ми вели мову про суб'єктів власності в особі громадян, колективів, організацій, народу тієї країни, яка володіє цією власністю. Але н...