анній період, позбавлене найелементарніших природоохоронних об'єктів.
Нині Сирія стоїть перед двома проблемами в галузі охорони навколишнього середовища. З одного боку, зростання промислової активності створює все нові труднощі у підтримці адекватного екологічного балансу, особливо в умовах, коли ігнорується зведення очисних споруд, які не розглядаються в якості необхідної частини виробничої інфраструктури. З іншого боку, зростаючий урбанізація також вносить свій внесок у підвищення екологічної напруженості. Розростання міст, збільшення обсягів твердих і рідких комунально-побутових відходів різко загострили останнім часом питання утилізації цих відходів, їх знезараження й очищення. Наявні потужності перестали задовольняти нинішнім потребам, і значні території навколо великих міст і населених пунктів все частіше відводяться під сміттєзвалища і смітники.
Держава намагається активно діяти по обох напрямках, враховуючи їх важливість для підтримки нормальної санітарної обстановки всередині країни та запобігання руйнівного впливу на природне середовище. Ще в 1976 р. було створено міністерство у справах навколишнього середовища, під егідою якого було проведено кілька семінарів. У ході їх аналізувався стан охорони навколишнього середовища, було підготовлено ряд досліджень про шляхи і методи очищення забруднених стоків. До того ж часу відноситься створення провінційних комітетів з охорони навколишнього середовища, які ставали найважливішим елементом національної природоохоронної служби, відповідає за забезпечення виконання норм і вимог, що обмежують шкідливий вплив процесів виробництва і продукції, що випускається на навколишнє середовище.
Однак лише з середини 80-х років почали здійснюватися практичні заходи щодо поліпшення екологічної обстановки. У 1985 р. комітетом з вивчення навколишнього середовища було проведено польове обстеження районів Хомса і Тартуса і приморській зони з метою з'ясування реальної забрудненості природи в цій частині країни. Об'єктами вивчення стали заводи з виробництва добрив, НПЗ в Хомсі і Баніясі, цементний завод у Тартусі, технічні споруди на берегах р.. Сін і ель-Асі, морські порти у Латакії, Тартусі і Баніясі.
У ході перевірок були виявлені великі порушення в галузі природокористування, які несуть пряму загрозу біосфері і здоров'ю людей. У зв'язку з цим до Ради міністрів були представлені пропозиції щодо суттєвої перебудови організації заходів в області охорони живої природи, а також рекомендувалося створити систему інфраструктурних об'єктів, покликаних захистити навколишнє середовище від шкідливого впливу промисловості.
Зокрема, були дані завдання конкретним підприємствам по створенню або поліпшення роботи очисних споруд. Компанія з випуску добрив повинна була в найкоротші терміни відремонтувати і ізолювати від підгрунтових вод відстійні басейни в районі дії її підприємств. Міністерство електроенергетики зобов'язувалося звести відповідні спо...