"center">
2.2 Риси творчості на прикладі творів
Спадщина великого польського композитора і піаніста Фридерика Шопена - близько двох з половиною сотень творів, з яких більше двохсот написані для форте піано. Фортепіанна партія є і у всіх його інших творах - кількох камерних інструментальних (серед них - Тріо для фортепіано, скрипки та віолончелі, Соната для віолончелі та фортепіано) та дев'ятнадцяти піснях. Але особлива прихильність до фортепіано не завадила, а, навпаки, сприяла тому, що Шопена визнали одним з найбільших музичних геніїв. Бо він відкрив незвідані раніше виражальні можливості фортепіано у втіленні цілого світу яскравих романтичних і одночасно класично відточених образів - від найніжніших ліричних до захоплюючих лірико-драматичних. Шопен проявив себе видатним новатором в області мелодії, гармонії, музичної форми і фортепіанної фактури і надав тим самим великий вплив на подальший розвиток музичного мистецтва. Не менш новаторським стало і натхненне майстерність Шопена-піаніста, буквально зачаровувати слухачів. Грі Шопена було, зокрема, властиво чудове володіння В«темпо рубатоВ» - виразним, ритмічно вільним виконанням, що відхиляється від рівномірного темпу. Дев'ятнадцять років - майже всю другу половину свого недовгого життя - Шопену довелося провести далеко від палко улюбленої батьківщини. Невтомні помисли про неї, про її важких долях визначили головний зміст його творчості, кровно пов'язаного з народною музикою і з усією культурою Польщі. p align="justify"> Мазурка - улюблений танець польського народу. Його відмінні риси - тридольний метр, швидкий рух у поєднанні зі своєрідним вибагливим ритмом (акценти, часом різкі, можуть зміщуватися на другу або на третю долю такту). З середини XVIII століття мазурки стали складати професійні музиканти. Це були передусім польські композитори, особливо - старші сучасники Шопена, зокрема його вчитель Ю. Ельснер. p align="justify"> У різних областях Польщі склалися три родинні раз-різновид мазурки - мазур, куявяк і оберек. Свою назву мазур отримав від назви жителів Мазовії (мазури), у яких вперше з'явився цей танець. p align="justify"> Мазурка до мажор (помаранч. 56, № 2) яскраво представляє першу групу. Це влучна звукова замальовка народно-побутової танечний сценки. У перших тактах в басу починає В«гудітиВ» тонічна квінта В«до-сільВ». Під такий нехитрий акомпанемент з'являється жвава мелодія з гострим ритмом і колоритним хроматичним ходом В«фа-дієз - фа-бекарВ». Її немов награє скрипка на тлі тягнуть квінту волинки та контрабаса. Так фортепіано наслідує звучанню трьох інструментів, зазвичай складали в польській музиці сільський оркестр:
В
Як властиво танцювальній музиці, форма тут складається із зіставлення кількох розділів - так званих В«колінецьВ». Під перше колінце йде загальна танець, під друге, де мелодія пере...