інвестиції, або нетто-інвестиції, здійснювані при заснуванні або при купівлі підприємства;
інвестиції на розширення (екстенсивні інвестиції), що направляються на розширення виробничого потенціалу;
реінвестиції, тобто використання вільних доходів, отриманих в результаті реалізації інвестиційного проекту, шляхом направлення їх на придбання або підготовка нових засобів виробництва з метою підтримки складу основних фондів підприємства;
інвестиції на заміну, в результаті яких наявне обладнання замінюється новим;
інвестиції на раціоналізацію, що направляються на модернізацію технологічного обладнання або технологічних процесів;
інвестиції на зміну програми випуску продукції;
інвестиції на диверсифікацію, пов'язані зі зміною номенклатури виробів, створенням нових видів продукції й організацією нових ринків збуту;
інвестиції на забезпечення виживання підприємства в перспективі, що направляються на НДДКР, підготовку кадрів, рекламу, охорону навколишнього середовища;
брутто-інвестиції, що складаються з нетто-інвестицій і реінвестицій.
Перспективним напрямком інтеграції країн у систему світового господарства та розвитку міжнародної інвестиційної активності є створення особливих (спеціальних) економічних зон (ОЕЗ). Це одна з найбільш притягують форм зацікавленості іноземних інвесторів, яка дає можливість активізувати підприємництво, нарощувати експортний потенціал, формувати ринкову інфраструктуру, прискорювати розвиток окремих регіонів і галузей економіки. p align="justify"> Мотиви створення ОЕЗ в різних країнах досить різні. Вони можуть створюватися як у чистому вигляді зони вільної торгівлі, або як особливі зони, де регулюються не всі сторони економічної активності. У країнах, політика яких орієнтована на внутрішній ринок, ОЕЗ жорстко регулюються, мають незначною свободою в інвестиційній сфері і розвиваються з меншою активністю; якщо ж економічна політика країни орієнтована на зовнішню економіку і робляться спроби якомога менше втручатися в управління ОЕЗ, створюються сприятливі умови для припливу закордонних інвестицій.
Останнім часом значного поширення набула така форма іноземного інвестування, як створення і функціонування спільних підприємств (СП), особливо в країнах СНД. СП - форма співпраці партнерів з кількох країн, які об'єднують свій капітал для здійснення спільної виробничо-господарської діяльності, управління і розподілу прибутку пропорційно вкладеному капіталу. Створення СП спрямоване на виробництво товарів з метою поповнення споживчого ринку, впровадження передових досягнень науки і техніки, прогресивної технології, управлінського досвіду, залучення додаткових матеріальних та фінансових ресурсів, прискорення освоєння досягнень вітчизняної науки і техніки, розширення експортної бази...