практику пільгового фінансування промисловості за рахунок селянства, щоб підхльоснути розвиток В«соціалістичного ланкиВ» в державній промисловості в порівнянні з дрібнобуржуазним ланкою селянського господарства . Для цього вони наполягали на необмеженій розширення банківської емісії. Вже в В«Контрольних цифрах народного господарства на 1925/1926 господарський рікВ», розроблених Держпланом, відкрито затверджувалася ідея про В«підпорядкуванні грошового обігу зростаючою емісіїВ». Таким чином, завзята чотирирічна боротьба з інфляцією була програна. Під натиском Держплану і ВРНГ з липня по грудень 1925 грошова маса збільшилася порівняно з 1924 року на 400 млн. руб., Або в півтора рази, що призвело до порушення рівноваги між розмірами товарообігу і перебувала в обігу грошовою масою. Виникла реальна загроза інфляції, ознакою чого став вже у вересні 1925 року зростання товарних цін і все більш відчувався дефіцит промислових товарів першої необхідності. Селянство дуже швидко відреагувало відповідним чином на цю ситуацію, що призвело до зриву плану хлібозаготівель. Це, у свою чергу, спричинило за собою невиконання експортно-імпортної програми і скорочення доходів від продажу хліба за кордоном. p align="justify"> Для підтримки стійкого курсу червінці на внутрішньому ринку Держбанк був змушений постійно вводити в обіг золото і інвалюту, щоб вилучати грошові надлишки. Але ці заходи наводили немає скорочення емісії, а до виснаження валютних резервів. Так, власне, було ліквідовано єдиний паритетний курс червінці, підтримуваний Держбанком як на зовнішньому, так і на внутрішньому ринку, в результаті чого сталося роздвоєння валютних курсів. Продаж інвалюти була дозволена тільки для тих, хто виїжджав з країни, внаслідок чого зросла кількість операцій з вивезення червінців за кордон, щоб обміняти їх за офіційним курсом. Для запобігання цього процесу з липня 1926 було заборонено вивозити червінці, а незабаром припинилася і їх скупка на зовнішньому ринку. Це означало повну відмову від котирування радянських рублів за кордоном. Червонець, був однією з світових валют, перетворився на суто внутрішню валюту СРСР. Втім, до цього часу Г. Сокольников вже не брав участь у фінансових заходах, бо ще в січні 1926 р. його звільнили від обов'язків наркома фінансів. Це було пов'язано з запеклою боротьбою в коридорах влади за вибір подальшого шляху розвитку економіки країни. У 1930-х роках Г. Сокольников був репресований і загинув у 1939 році. [1. Т.М. Тимошина В«Економічна історія РосіїВ», В«ФілінВ», 1998.] br/>
3. Згортання нової економічної політики
Безпосереднім приводом для згортання непу послужив черговий криза хлібозаготівель взимку 1927-1928 рр.. У листопаді поставки сільськогосподарських продуктів державним установам різко скоротилися, а в грудні становище стало катастрофічним. Країна опинилася в дуже важкому становищі. Незважаючи на гарний врожай, селяни поставили лише 300 млн. пуд...