ни і близьких родичів, коло яких визначається законом РК. Священнослужителі також мають право не свідчити проти осіб, які перебувають у них на сповіді. (Ст.77 Конституції РК) [27, с.419] Прийняття нового КПК РК закріпив імунітет від дачі показань, а також інші види імунітету у кримінальному судочинстві.
Аналіз історії розвитку інституту імунітетів і привілеїв виділяє всього лише 3 види імунітету в історії. Це:
. Дипломатичний імунітет.
. Імунітет від дачі показань.
. Імунітет від кримінального переслідування.
Дипломатичний імунітет - невіддільна частина міжнародного спілкування, займає центрального місце в інституті імунітету. Дипломатичний імунітет не залежить від розвитку самої держави та розвитку її кримінального судочинства, він закріплений у міжнародних договорах і є обов'язковим для виконання для інших держав.
Імунітет від дачі показань також отримує центральне місце в праві в цілком. Він є показником високої культури права, який відображає моральні начала в кримінальному судочинстві. Сучасне право закріплено імунітет від дачі свідчень проти близьких родичів, коло яких визначено відповідними нормативно-правовими актами, що є складовою морально-етичної сторони права. Імунітет від кримінального переслідування характерний тим, що він закріплює особливий статус деякої категорії осіб, на яке воно поширюється. Історично даними імунітетом володіли представники духовенства, священнослужителі. В даний час коло осіб, що володіють імунітетом від кримінального переслідування розширився і має чітко поставлену регламентацію відносно даних осіб.
Таким чином, привілей та імунітет у своєму виникненні та розвитку були тісно взаємопов'язані і взаємозалежні.
Імунітет від кримінального переслідування, зазнавши в різні історичні періоди трансформацію, де законодавство відображає певний етап розвитку держави, виділив імунітет у двох основних видах:
. Дипломатичний імунітет від кримінального переслідування;
. Посадовий імунітет від кримінального переслідування.
Аналіз історії права показує, що привілей від дачі показань перегукується із суміжною категорією, як імператив свідка.
В цілому, необхідно зробити висновок, що введення і закріплення інституту імунітетів і привілеїв являє собою позитивний результат розвитку демократичного суспільства, результат тих правових реформ, які проводяться в суверенній, демократичній і світській державі. Історичний аналіз дозволяє сучасному суспільству виділити для себе нові аспекти в історії розвитку інституту імунітетів і привілеїв і підстроїти ці аспекти під потреби сучасного суспільства.
.2 Особливості провадження у справах осіб, що володіють привілеями та імунітетом від кримінального переслідування
Всі особи, залучені в сферу правосуддя, перебувають у рівному становищі перед законом і судом і стосовно всіх осіб поширюється однакове застосування закону. Всі суб'єкти кримінального процесу, що мають однаковий процесуальний статус, наділені рівними правами і обов'язками. Однак є виняток із загальних правил, особливий порядок притягнення до кримінальної відповідальності та застосування заходів процесуального примусу до осіб, що володіє пр...