промивають в озері чи ставку, вони можуть викликати швидке зростання водоростей. Коли водорості вмирають, вони розкладаються, а величезна кількість бактерій, використовують велику частину кисню у воді. Риба та інші організми можуть померти від нестачі кисню у воді. [1, c 107]
7. Генетичні наслідки опромінення
Вивчення генетичних наслідків опромінення зв'язано з ще більшими труднощами, ніж у випадку раку. По-перше, дуже мало відомо про те, які ушкодження виникають у генетичному апараті людини при опроміненні; по-друге, повне виявлення всіх спадкоємних дефектів відбувається лише протягом багатьох поколінь; і, по-третє, як і у випадку раку, ці дефекти неможливо відрізнити від тих, які виникли зовсім з інших причин.
Близько 10% всіх живих новонароджених мають ті чи інші генетичні дефекти, починаючи від необтяжливих фізичних недоліків типу дальтонізму і кінчаючи такими важкими станами, як синдром Дауна, хорея Гентінгтона і різні пороки розвитку. Багато хто з ембріонів і плодів з важкими спадковими порушеннями не доживають до народження; згідно з наявними даними, близько половини всіх випадків спонтанного аборту пов'язані з аномаліями в генетичному матеріалі. Але навіть якщо діти зі спадковими дефектами народжуються живими, імовірність для них дожити до свого першого дня народження в п'ять разів менше, ніж для нормальних дітей. Генетичні порушення можна віднести до двох основних типів: хромосомні аберації, що включають зміни числа або структури хромосом, і мутації в самих генах. Генні мутації підрозділяються далі на домінантні (які виявляються відразу в першому поколінні) і рецесивні (які можуть проявитися лише в тому випадку, якщо в обох батьків мутантним є один і той же ген; такі мутації можуть не проявитися протягом багатьох поколінь або не виявлено взагалі ). Обидва типи аномалій можуть привести до спадкових захворювань у наступних поколіннях, а можуть і не проявитися взагалі. Оцінки НКДАР ООН стосуються лише випадків важкої спадкової патології.
Серед більш ніж 27 000 дітей, батьки яких отримали відносно великі дози під час атомних бомбардувань Хіросіми і Нагасакі, були виявлені лише дві ймовірні мутації, а серед приблизно такого ж числа дітей, батьки яких отримали менші дози, не відзначено жодного такого випадку. Серед дітей, батьки яких були опромінені в результаті вибуху атомної бомби, не було також виявлено статистично достовірного приросту частоти хромосомних аномалій. І хоча в матеріалах деяких обстежень міститься висновок про те, що у опромінених батьків більше шансів народити дитину з синдромом Дауна, інші дослідження цього не підтверджують.
Кілька насторожує повідомлення про те, що у людей, які отримують малі надлишкові дози опромінення, дійсно спостерігається підвищений вміст клітин крові з хромосомними порушеннями. Цей феномен при надзвичайно низькому рівні опромінення був відзначений у жителів курортного містечка Бадгастайн в Австрії і там же серед медичного персоналу, що обслуговує радонові джерела з цілющими, як вважають, властивостями. Серед персоналу АЕС у ФРН, Великобританії та США, який отримує дози, що не перевищують гранично допустимого, згідно з міжнародними стандартами, рівня, також виявлені хромосомні аномалії. Але біологічне значення таких ушкоджень і їх вплив на здоров'я людини поки не з'ясовані.
Оскільки немає жодни...
