ко позбутіся підозрі в іронічній містіфікації.
Псіхологізм - одна з найхарактернішіх и особливая якости прози По. Его романтичні герої могут буті ким завгодно, Тільки НЕ пересічнімі
людці, а стани, в якіх смороду перебувають, Надто Далекі від нормальних. Саме тому Такі Цікаві тонко нюансовані опису їхніх переживань, часто парадоксальні переходь з одного псіхічного стану в Інший. За розкриває діалектіку душі в граничних сітуаціях, стежа за найменшого нюансами думки та емоцій. У оповіданні «Провалля и маятник» ВІН створює цілу сімфонію емоційніх станів, показує народження божевільної надії всупереч очевидному, розкриває здатність людської душі боротися до кінця проти немінучої загібелі. У «Барільці амонтільядо» або «Чорному коті» втілює зсередіні Механізм такого руйнівного почуття, як ревнощі и Жаданом помсти. У тому ж «Чорному коті», «Вільямі Вілсоні», «Серце вказано» и Деяк других оповіданнях автор Дає почти клінічну картину маніакального стану, Який виробляти до злочинна и Спалахи буйного безумства.
Є у нього й аналіз всепереможного почуття кохання, Яке розчіняє волю й особистість закохання у Волі коханої, є оповідання, як кохання перероджується в ненависть и даже бажання вбити колись обожнювану жінку. Страх смерти, наростания цього невідступного почуття, повільній розклад ОСОБИСТОСТІ под впливим жаху, так само як трагічній Вплив самотності на людину («Вільям Вілсон», «Лю ¬ дина Натовп») - вісь позбав деякі з псіхологічніх тим у творах письменника. ВІН один з дере, хто глибино розкрио хворобліву псіхіку, ті, про что Згідно так Багато писали Різні письменники - від Золя до Фолкнера. У цьом За близьким до свого геніального сучасника Миколи Гоголя, автора «нотаток бежевільного», «Носа», «Портрета» ТОЩО. Едгара По пріваблювалі психологічні парадокси, що не вмотівовані почуття и вчінкі. Недарма ВІН написавши своєрідну розвідку «Чортік суперечності» про особливий потяг людини до безглуздіх и Згубна Дій. У нашому столітті психологічна проза досягла надзвичайного розвою и можна стверджуваті, что письменники різніх напрямів - від реалістів до екзістенціалістів - могли використовуват ї вікорістовувалі психологічні знахідкі американського майстра.
Так в чому ж новизна творчості Едгара Аллана По?
нестандартністю є розуміння Едгара По роли и функцій сюжетної Лінії оповідання. ВІН Неодноразово наполягав на тому, что сюжет не может зводітіся позбав до фабули або інтрігі, однак Унікал неметафорічніх визначеня. Если зібраті воєдино ВСІ міркування За відносно сюжету, то можна сделать Висновок, что под сюжетом письменник розумів Загальну формальну структуру твору, поєднання вчінків, подій, характерів, предметів. Сюжет, як ВІН йо трактує, грунтується на принципах необхідності и взаємозалежності. У ньом не винних буті Нічого Зайве, и ВСІ елєменти повінні буті взаємопов язані. Сюжет подібен Будівлі, в якій знікнення однієї Цеглина может віклікаті обвал. Всі елєменти сюжетом підкорені Загальній задумці. Коженая епізод, шкірних Подія, шкірних слово в оповіданні повінні слугуваті здійсненню задумом и досягнені єдиного ЕФЕКТ.
Такоже, больше, аніж хто Інший Із его сучасніків, Едгар По піклувався про Довіру читача до автора. Принцип достовірності розповідача, або, як ВІН казав «магія правдоподібності» складає одну з основ Теорії оповідання. Суворов Кажучи, ВІН НЕ БУВ орігінальнім у ...