, (1.61)
де S - поперечний переріз колони, м2;
a - питома поверхня насадки, м2/м3;
Кy, Кx - коефіцієнти масопередачі, віднесені до газової або рідкої фазі,;
D yср, D Хср - середня рушійна сила по газовій і рідкій фазах.
Коефіцієнти массопередачи визначаються за формула (1.3) і (1.4).
Коефіцієнти массоотдачі по газовій фазевy і рідкій фазі вx визначаються за формулами
для нерегулярних насадок (внавал)
; (1.62)
для регулярних насадок
, (1.63)
де d е - еквівалентний діаметр насадки, м;
l - висота елемента насадки, м.
Коефіцієнт массоотдачі в рідкій фазі визначається за рівнянням
. (1.64)
У цих рівняннях;
;
;
, (1.65)
де U - щільність зрошення, м3/м2 В· с.
Щільність зрошення U визначається відношенням об'ємної витрати рідкої фази V (м3/с) до поперечного перерізу колони S (м2);.
Наведена товщина плівки d пр (м) визначається за формулою
. (1.66)
Другий метод розрахунку полягає у визначенні числа одиниць перенесення і висоти одиниць перенесення.
При розрахунку по газовій фазі
ННАС = nOY Г— hOY . (1.67)
При розрахунку по рідкій фазі
ННАС = NOх Г— hOХ , (1.68)
де hOY, hOХ - загальна висота одиниць перенесення в газової та рідкої фазах.
hOY = hY + ; (1.69)
hOХ = hх + (А Вў Г— hY), (1.70)
де hY, hх - висота одиниць перенесення з газової і рідкої фазах, м;
А Вў = - фактор абсорбції.
m - тангенс кута нахилу лінії рівноваги;
L, G - масові витрати рідини і газу, кг/сек.
Висота одиниць переносу по газовій фазі визначається:
для невпорядковано завантажених насадок
hY = 0,615 d е Г— (Rey) 0,345 Г— (Pr y Вў ) 2/3; (1.71)
для впорядковано завантажених насадок
hY = 1,5 d е. Г— (Rey) 0,26 Г— (Pry Вў) 2/3, (1.72)
де d е - еквівалентний діаметр насадки, м;
l - висота елемента насадки, м.
Висота одиниці переносу по рідкій фазі визначається за формулою
hх = 119 d пр Г— (REХ) 0,25 Г— (Pr i> Вў Х) 0,5. (1.73) p>
Число одиниць переносу n OY, NOх визначаються за формулами
noy = ; nox = . (1.74)
Ці рівняння вирішуються методом графічного інтегрування. Для цього будують криву залежності подинтегральной функції від аргументу, малюнок 1.11. br/>В
Малюнок 1.11 - Визначення nOY методом графічного інтегрування
Задаємо ряд значень Y в межах Y Н і Y До . Число одиниць переносу дорівнюватиме площі подинтегральной кривої S