Теми рефератів
> Реферати > Курсові роботи > Звіти з практики > Курсові проекти > Питання та відповіді > Ессе > Доклади > Учбові матеріали > Контрольні роботи > Методички > Лекції > Твори > Підручники > Статті Контакти
Реферати, твори, дипломи, практика » Статьи » Аналіз методів запобігання та боротьби з відкладеннями солей при видобутку нафти, застосовуваних у НГВУ &Арланнефть&

Реферат Аналіз методів запобігання та боротьби з відкладеннями солей при видобутку нафти, застосовуваних у НГВУ &Арланнефть&





тримані при застосуванні бактерициду Сонцід - 8101 у вигляді окремого розчину. Оскільки для зв'язування іонів заліза потрібні підвищені витрати інгібіторів солеотложеній, були проведені дослідження з підбору хімічних реагентів, що підвищують адсорбцію їх на поверхні твердої породи. Найкращі результати досягаються при використанні активізують добавок.

В якості активизирующей добавки до інгібіторів солеотложенія було запропоновано використання малеїнової кислоти. Така добавка дозволяє збільшити адсорбційну здатність інгібіторів солеотложенія на основі НТФ, зміщує граничні значення насиченості за CaSO4, CaCO3 і FeS а також частково нейтралізує сірководень. Таким чином, була отримана високоефективна ингибирующая композиція для запобігання утворення сульфідосодержащіх опадів. Подібними властивостями володіє і композиція, де в якості активизирующей добавки використовується аміачна селітра. За результатами досліджень і експериментів була розроблена технологія обробок видобувних свердловин з попередження сульфідосодержащіх відкладень, що передбачає послідовне усунення шкідливих факторів в зонах їх розповсюдження в ПЗП [12]. Необхідність обробки визначається на основі результатів прогнозування солеотложеній, або при виявленні опадів у процесі підземного ремонту. При наявності в свердловині сульфідосодержащіх опадів з великою кількістю АСПО і механічних домішок, проводиться очищення свердловини і привибійної зони розчинниками шляхом закачування в свердловину в кількості 1 м 3 з наступною витримкою 12 - 24 години. Після цього проводиться промивка свердловини 1% розчином СНПХ - 7941.Очістка стінок експлуатаційної колони виробляється спочатку механічним способом скребком (ершом), закріпленим на нижній частині НКТ з одночасною промиванням свердловини з допуском труб до вибою. Кількість промивної рідини повинно бути не менше 1,5-2-х обсягів свердловини, а швидкість циркуляції - не менше 0,016 м3/сек. Потім, для розчинення накопичилися в стовбурі свердловини і привибійній зоні пласта сульфідосодержащіх опадів в свердловину закачується 5-7,5% -ний розчин соляної кислоти.

Розчин кислоти витримується в інтервалі перфорації протягом 1:00, після чого продавлюється в пласт водою. Далі приготавливается розрахункова кількість 2-4% -ного розчину інгібітора солеотложеній. Потім приготавливается 3-5 м3 розчину активизирующей добавки. При цьому кількість активизирующей добавкою (GАД) в якості якого використовується малеїнова кислота або аміачна селітра, розраховується за формулою

АТ=до QВ (3.7)


де GАД - кількість активизирующей добавки, кг;

QВ - дебіт свердловини по воді, т/добу.

к - коефіцієнт витрати, рівний для малеїновий кислоти - 0,3, а для аміачної селітри - 0,6.


Малюнок 1 - Зміст H2s, СВБ, FeS та іонів Fe в привибійній зоні свердловини


Після цього розчини інгібітора і активизирующей добавки ретельно перемішуються, потім отримана композиція закачується в свердловину з подальшою про?? авкой в ??пласт водою, з розрахунку 5-6 м 3 на 1м товщина пласта.На завершальному етапі проводиться закачування в свердловину 1% -ного розчину бактерициду Сонцід з подальшою продавка в пласт водою. Свердловина витримується протягом 24-48 годин для адсорбції хімічних реагентів на поверхні гірської породи, після чого проводиться її пуск в роботу. Технологічна схема обробки наведена на малюнку 2. Як приклад розглянемо використання вищеописаної технології обробки свердловини 8177 Ніколо-Березовської площі, в якій при проведенні чергового підземного ремонту було виявлено в гно велика кількість опадів сульфідопесчаного типу. Свердловину промили з допуском труб до вибою, при цьому на кінці нижньої труби був встановлений скребок. Надалі обробку свердловини проводили за технологічною схемою, показаної на малюнку 2. Після промивання в свердловину закачали 5% -ний розчин соляної кислоти в обсязі 3,7 м 3 і довели його до інтервалу перфорації з подальшою витримкою протягом години. Потім розчин кислоти продавили в пласт 6-ю м 3 води. Далі були приготовлені 2% -ний розчин інгібітору солеотложеній Діфонат і 6% -ний розчин малеїнової кислоти.

При цьому кількість Діфоната, яке становило за розрахунком згідно з раніше застосовуваної методикою 420 кг, зменшили до 360 кг тобто на 16,6%. Приготовлені розчини ретельно перемішали, потім готова композиція була закачана в свердловину і продавлена ??в пласт 30-ю м 3 води. На завершення обробки в свердловину був закачаний 1% -ний розчин бактерициду Сонцід, який продавлений в пласт 10-ю м 3 води. Після 24-годинної витримки для адсорбції реагентів на поверхні породи пласта, свердловину пустили в роботу. Якщо раніше МРП роботи свердловини становив 162 діб, то після обробки свердловина відпрацювала 714 діб і продовжує працювати. З малюнка 3 видно, що...


Назад | сторінка 11 з 28 | Наступна сторінка





Схожі реферати:

  • Реферат на тему: Гідравлічний розрахунок спільної роботи пласта і свердловини
  • Реферат на тему: Проект соляно-кислотної обробки свердловини Середньо-Макаріхінского родовищ ...
  • Реферат на тему: Приплив рідини до свердловини при частково ізольованому контурі харчування
  • Реферат на тему: Аналіз проб питної води, яка подається з свердловини м. Нижнього Новгорода, ...
  • Реферат на тему: Буріння експлуатаційної похило-спрямованої свердловини на Ножовской площі