не страхування, яке має у тій чи іншій мірі монопольної характер (монопольно-добровільне державне страхування);
монопольне державне страхування, що є в той же час і обов'язковим (монопольно-обов'язкове державне страхування);
обов'язкове страхування в державному (публічно-правовому) установі. Проводилось у випадку, якщо даний ризик не був застрахований в приватних страхових компаніях, тобто за страхувальником було збережено право вибору страховика і тим самим зберігалася страхова конкуренція - земське обов'язкове страхування в Росії (конкурентно-обов'язкове страхування).
Монопольне державне страхування в Європі було спеціальним, тобто його обмеження здійснювалося:
за окремими видами страхування;
по об'єктах монопольного страхування;
по районам дії монополії.
По першому вигляду державної страхової монополії обмеження проводилося тільки за видами страхування (монополія по одному або декількох видів або галузями страхування), що не обмеженим ні територіально (будь-якої окремої місцевістю в межах даної держави), ні яким-або видом об'єктів (в межах даного виду страхування). Далі йдуть монополії, обмежені видами і об'єктами страхування, але теж не обмежені територіально. Потім йдуть монополії, обмежені видами страхування і районом дії, але не обмежені в зазначених межах яким-небудь одним видом об'єктів.
Можливий був четвертий варіант монопольного державного страхування, обмеженого всіма трьома ознаками - видами, об'єктами і районами дії страхування. У той же час треба визнати у багатьох випадках умовний характер цього обмеження монополій (конкурентна діяльність приватних страхових товариств по монополізованим операціями; перестрахування монопольної державної страхової організацією великої частки своїх ризиків в приватних страхових компаніях).
Юридичні форми обов'язкового страхування можна поділити на дві основні групи:
обов'язкове страхування, здійснюване певної (як правило, державної) страховою організацією (обов'язково-монопольне);
обов'язкове страхування, здійснюване будь-який, за вибором страхувальника, страховою організацією (обов'язково-конкурентне).
Обов'язково-конкурентну страхування можна класифікувати наступним чином:
страхування, при якому ні однієї з конкуруючих страхових організацій не віддається переваги;
страхування, при якому при збереженні за страхувальником права вибору страховика все ж віддається перевагу одному з страховиків (як правило, державному);
евентуально страхування, при якому, якщо страхувальник своєчасно не використав право вибору, настає обов'язок страхуватися саме у даного страховика.
Поряд з основною юридичною класифікацією обов'язкового страхування - за ознакою права вибору страховика страхувальником - можна встановити й інші класифікації, наприклад за ознакою повноти обов'язкового страхування майна у повній вартості об'єкта або часткової, що дозволить поєднувати його з добровільним страхуванням.
Враховуючи вищевикладене, можна припустити, що сучасне російське страхове законодавство у сфері обов'язкового страхування буде не менш різноманітним за методами його регулювання та задовольнить найрізноманітніші потреби суб'єктів страхових правовідносин.
У нинішній перехідний період необхідно вирішити найважливіші завдання, які виникають при формуванні державної політики у сфері обов'язкового страхування.
Одна з них - це розмежування предметів регулювання обов'язкового страхування (обов'язкового державного страхування як його різновиди) і державного соціального страхування. Проблема посилюється тим, що сьогодні в Росії відсутній закон про державне соціальне страхування, в якому були б визначені його поняття, цілі, принципи, порядок та умови проведення. Аналізуючи відносини, що виникають при обов'язковому страхуванні і державне соціальне страхування, можна зробити висновок, що в окремих випадках їх важко розмежувати.
В даний час в Російській Федерації необхідно розробити концепцію розвитку страхування. Відсутність концепції, підкріпленої відповідними нормами, призводить до того, що окремі суб'єкти Російської Федерації намагаються використати обов'язкове страхування у фіскальних цілях, як додатковий податковий тягар. Іноді обов'язкове страхування проводиться в інтересах будь-якого відомства або який-небудь галузі народного господарства.
В даний час з існуючих більше чотирьох десятків видів обов'язкового страхування більше половини потребують приведення їх у відповідність із Законом про страхування, а також з міжнародною практикою. Наприклад, обов'язкове державне страхування громадян, які постраждали від чорнобильської катаст...