=100% - 62%=38%.
Рентабельність основних фондів обчислюється як співвідношення прибутку до балансової вартості основних фондів, вираженого у відсотках.
До введення рекомендацій: 104тис.руб./6 030 тис.руб. * 100%=1,7%;
Після введення рекомендацій: 327тис.руб./7530 тис.руб. * 100%=4,3%.
За всіма найменуваннями економічних характеристик стану, використання та управління основними фондами підприємства, після введення рекомендацій буде спостерігатися позитивні зміни.
рентабельність основний фонд
Висновок
Метою написання даної дипломної роботи є висвітлення проблеми підвищення ефективності управління основними засобами будівельно-монтажного підприємства. Для цього були позначені області прямого і непрямого впливу на виробниче обладнання та організацію виробничого процесу. Тому були поставлені наступні завдання: визначення політики управління основними засобами підприємства і зіставлення з положенням справ в даний час, оцінка управління на основі аналізу використання основних засобів підприємством з перерахуванням позитивних і негативних характеристик, розробка та економічне обґрунтування рекомендацій щодо вдосконалення управління основними засобами підприємства. Які вирішувалися наступним чином: спочатку вивчалися теоретичні аспекти проблеми на основі досвіду управління основними засобами підприємств будівельно-монтажної галузі, потім був проведений аналіз використання основних засобів на обраному будівельно-монтажному підприємстві - ТОВ «Роял КонтінентСтрой», після ретельної роботи були позначені позитивні і негативні факти управління основними засобами, що дозволило розробити перелік рекомендацій щодо підвищення ефективності управління основними засобами з економічним обгрунтуванням за результатами здійснення кожного пункту.
Виконання рекомендацій щодо вдосконалення управління основними засобами будівельно-монтажного підприємства ТОВ «Роял КонтінентСтрой» підвищить рівень конкурентоспроможності серед підприємств галузі, поліпшить якість виконання послуг, підвищить зацікавленість замовників, поліпшення умов роботи, підвищення грошової винагороди і професійний рівень персоналу, а так само стабільне збільшення чистого прибутку підприємства.
Суть в тому, що в даний час амортизаційні відрахування не виконують свою функцію, оскільки не мають реального накопичення і не захищені від інфляції. Зазначена у складі собівартості амортизація значно менше її реальної величини в силу того, що замовники компенсують будівельникам тільки ту суму нарахованої амортизації, яка включена в обсяг виконаних будівельно-монтажних робіт, а не по всьому колу готівки основних фондів підприємства. Для виходу із становища на даному етапі доцільно прийняти політичне рішення і застосувати до амортизаційного фонду підприємств коефіцієнт в діапазоні 0,3-0,5, а потім ввести цільове використання на цю суму амортизаційних коштів протягом певного проміжку часу. Ця тимчасова міра задіє амортизаційний фонд, наповнений реальними грошима.
У цілому необхідно ввести нову амортизаційну політику, розробити та затвердити відповідне положення, в якому передбачити захист амортизаційних відрахувань від інфляції, можливість проведення підприємством самостійної гнучкою амортизаційної політики з урахуванням його фінансового стану і плану розвитку, а також здійснення роздільного обліку накопичених коштів амортизації на активну і пасивну частини основних фондів з використанням останніх на підтримку будинків і споруджень у робочому (належному) стані.
Необхідно централізувати певну частку реальних коштів амортизації (5-10%) на рівні міністерства з метою надання допомоги будівельним організаціям шляхом взаємного кредитування. Вважати цей централізований фонд цільовим джерелом оновлення основних фондів, який не підлягає оподаткуванню і відноситься на 97-й рахунок бухгалтерського балансу (для концернів та об'єднань не є позареалізаційних доходів). Крім того, доцільно зміцнити статус інноваційного фонду міністерства, підвищивши рівень відрахувань до нього з 0,25% від обсягів робіт до 1%.
Вивести зі складу планових накопичень кошторисної вартості будівництва частку коштів, що спрямовуються на розвиток виробничої бази будівельних організацій і складових 11,12% від планових накопичень. Виділяти ці кошти окремим рядком і повернути їм статус цільового джерела, неоподатковуваного.
Одним з важливих джерел фінансування повинен служити лізинг (фінансова оренда), який вигідний підприємствам, що не мають коштів для оновлення виробництва. Витрати за договором лізингу відносяться до поточних і включаються на собівартість, тобто лізинг є як би довгостроковим кредитом. При цьому об'єкт лізингу в період дії договору не підлягає переоцін...