льної дійсності, загальні вихідні принципи, на яких базується дана наука.
Методологія теорії держави і права являє собою комплекс взаємопов'язаних методів (тобто прийомів, способів, підходів) і принципів, за допомогою яких здійснюється процес вивчення предмета даної науки.
Метод в науці, у науковій діяльності - це засіб (прийом), за допомогою якого видобувається нове знання або здійснюється систематизація, оцінка, узагальнення наявної інформації. Таким чином, метод науки визначає, як досліджується її предмет (це спосіб пізнання навколишньої дійсності). У процесі вивчення теорії держави і права використовуються загальнонаукові, спеціальні та приватні методи.
. Загально методи - це кошти пізнання, використовувані у всіх областях наукового знання. До числа загальнонаукових методів відносяться, наприклад, системно-структурний метод, функціональний підхід, метод моделювання, загальні логічні прийоми і т.д.
Системно-структурний метод передбачає дослідження внутрішнього устрою (структури) досліджуваного явища, а також дослідження зв'язків, як між складовими частинами, так і з родинними явищами і інститутами. Даний метод виходить з того, що:
) система являє собою цілісний комплекс взаємопов'язаних елементів;
) вона утворює єдність із середовищем;
) як правило, будь-яка досліджувана система є елементом системи більш високого порядку;
) елементи будь досліджуваної системи, у свою чергу, зазвичай виступають як системи більш низького порядку. Будь-яке явище може розглянуте як система.
Функціональний метод використовується для виділення в різних системах складових структурних частин з точки зору їх призначення, ролі, взаємозв'язку, а також реальної дії досліджуваних явищ. Зокрема, застосування функціонального методу в процесі характеристики держави дозволяє виділити і охарактеризувати відносно самостійні напрямки (вектори) державної діяльності в політичній, економічній та ін. Сферах суспільного життя. Даний метод використовується також при вивченні окремих державних органів, права, правосвідомості, юридичної відповідальності та ін. Державно-правових явищ.
Метод моделювання передбачає створення абстрагованих від життєвих реалій моделей, концепцій явищ взагалі (чистого права, ідеальної держави і т.д.), вивчення створених моделей, а потім поширення отриманих моделей на однойменні явища, існуючі в реальності. Моделювання допомагає при пошуку найкращих схем організації державного апарату, найбільш раціональної структури адміністративно-територіального поділу, при формуванні системи законодавства тощо
Загальні логічні прийоми (аналіз, синтез, індукція, дедукція, гіпотеза) використовуються для визначення наукових понять, послідовної аргументації понять, теоретичних положень, усунення неточностей і протиріч. За своєю суттю ці прийоми є своєрідними інструментами для плідної наукової діяльності.
Аналіз . Як прийом наукового мислення виявляє структуру держави і права, фіксує їх складові елементи, встановлює характер взаємозв'язку між ними. Важливим засобом логічного аналізу державно-правової надбудови є метод формалізації. Він дає можливість встановити логічні зв'язки і відносини між вихідними, визначальними її елементами, відволікаючись від другорядних властивостей і ознак держави і права. Формалізація дозволяє систематизувати, уточнити і методологічно обгрунтувати зміст теорії держави і права, з'ясувати характер взаємозв'язку її різних положень, виявити і сформулювати ще невирішені проблеми.
Синтез . Як прийом наукового пізнання використовується теорією держави і права для узагальнення тих даних, які отримані в результаті аналізу різних властивостей і ознак досліджуваних явищ. Синтезуючи аналітичні знання окремих елементів держави і права, ми отримуємо уявлення про державу і право в цілому.
Індукція . Такий логічний прийом полягає в первісному пізнанні окремих (або первинних) сторін або властивостей держави і права, на основі якого потім даються узагальнення різного рівня. Наприклад, виявивши ознаки державного органу, дослідник може зробити об'єктивний висновок про те, що таке орган держави. Сформулювавши поняття органу держави, він іде далі і робить новий, більш узагальнений висновок про те, що таке механізм держави (сукупність державних органів).
Дедукція . Допомогою логічних умовиводів від загального до конкретного, від загальних суджень до приватних або іншим загальних висновків пізнаються загальні закономірності і властивості держави і права. Потім, поступово розчленовуючи їх на певні групи, поодинокі освіти, їм дається наукова оцінка (...