овував національних інтересів цих країн. Правда, деякі види промисловості на континенті почали процвітати, але це не змінювало основну картину.
Основним джерелом з цієї проблеми, безумовно, є монографія Є.В. Тарле «Континентальна блокада», але зазначу, що в даній роботі він розглядає не стільки дипломатичні відносини цих країн, а вплив на них економічної політики Франції. Але безумовно проблема взаємовідносин цих країн у період континентальної блокади розглядається у всіх вивчених мною джерелах. Відмінності лише в обсязі матеріалу і моментів, на які робить акцент той чи інший автор. Так на приклад більш чітко і конкретизовано, розглянуті всі фактори, що впливають на економіку Росії в праці А.Н. Ситіна нижче вони перераховані. А адже багато моменти не знайшли відображення у праці Є.В. Тарле.
Росія, чию територію не зачіпали військові дії 1805-09гг, відчувала непосильний тягар державного боргу, недавніх військових витрат і припинення торгівлі з Англією. Ситуація погіршувалася ще й тим, що війни в басейні Балтійського моря і контроль, встановлений французами над Ганзейського місто, значно звузили сферу балтійської торгівлі, а війна з Туреччиною спричинила практично повне припинення торгівлі чорноморської. Якщо додати до цього війну з Персією, що паралізувала торгівлю з Кавказом і середньої Азією, то стане ясно, що навіть економічно континентальна блокада була для Росії неприйнятна. Через це Росія, по суті, приєдналася до блокади лише до часу Ерфуртського побачення. Крім того Наполеон фактично перекрив для Росії можливість отримання іноземних позик. При зростанні витрат на військові потреби це означало ще один удар по господарству країни. Розвиток торговельних зв'язків з Францією успіхів не принесли. На становлення широкої сухопутної торгівлі ні в однієї зі сторін не було коштів, морська торгівля у великих масштабах була неможлива через панування на морях англійського флоту. *
Можна зробити висновок про те, що союз двох імперій не спирається на економічну основу. А без цього він був приречений, залишатися короткочасним політичним компромісом. Безумовно, Франція намагалася замінити морську торгівлю з Англією торгівлею континентальної, але тут існував ряд складнощів. На цьому моменті робить акцент В.Г. Сироткін у своїй роботі «Наполеон і Росія». У ній він стверджує, що основна увага концентрується на другому етапі континентальної блокади (1810-1811гг), коли почалася відкрита митна війна між Росією і Францією. Про спроби торгівлі в 1807-1809гг практично не говоритися *. Я з цим не згодна, оскільки в монографії Є.В. Тарле цей пункт мав досить гарна, на мій погляд, освітлення. Тарле виділяє наступні наслідки континентальної блокади, які впливали на торгівлю французами: 1) мізерність французького капіталу; 2) деякі утрудняють торгівлю пункти в законодавстві Росії; 3) падіння російського курсу рубля. Континентальна блокада не так зруйнувала торговельні зв'язки Росії та Англії, скільки внесла безлад в саму систему російської зовнішньої торгівлі. Розвиток нейтральної торгівлі було тому одним із заходів, що дозволяють уникнути економічного краху. Але саме тому нейтральна торгівля підривала систему всієї блокади, яка До 1810 виявила свою неефективність, Наполеон повів проти цієї торгівлі відчайдушну боротьбу. У серпні 1810року він проголосив так званий Тріанонський тариф, згідно з яким конфіскації і знищенню підлягали всі колоніальні товари, тобто сировинні продукти з будь-якої країни або колонії світу. Наполеон вимагав прийняття від Росії аналогічної постанови. Це означало б закрити останню путь легальної торгівлі, тобто звернути всю тяжкість блокади проти самої себе. На що Росія була природно не згодна.
Однак, вже у вересні 1810 в Росії було підготовлено указ, спрямований на розвиток з нейтральними країнами на Балтійському і Білому морях. Передбачалося спростити правила торгівлі. 31 грудня 1810 був прийнятий новий тариф, а на наступний день - «Положення про нейтральної торгівлі на 1811». Новий тариф істотно підвищував ввізні мита, знижував або відміняв мита на товари, що вивозяться. Дозволявся доступ в російські порти судів усіх країн, окрім англійських. За оцінкою Сироткіна, це положення було відкритим викликом Тріанонському тарифом. До цих пір Росії і Франції вдавалося уникати прямих зіткнень, прикриваючись посиланнями на туманні статті Тільзітського трактату. Тут же я хочу виділити ще таку проблему, яку розглядав у своєму вище зазначеній праці Є.В. Тарле, як те що сам Наполеон виписував для частини торговців ліцензії на торгівлю з Англією, ніж виходить сам порушував блокаду. На все ж протести російських дипломатів він відповідав посиланнями на те, що це торгівля одностороння і продаються тільки французькі товари. Цей момент не знайшов відображення у інших істориків. *
Ще у своєму історіографічному дослідженні я хочу навести думку ще двох історик...