Теми рефератів
> Реферати > Курсові роботи > Звіти з практики > Курсові проекти > Питання та відповіді > Ессе > Доклади > Учбові матеріали > Контрольні роботи > Методички > Лекції > Твори > Підручники > Статті Контакти
Реферати, твори, дипломи, практика » Курсовые проекты » Азотні добрива і їх роль у підвищенні врожайності сільськогосподарських культур на каштанових грунтах

Реферат Азотні добрива і їх роль у підвищенні врожайності сільськогосподарських культур на каштанових грунтах





сновку про можливість використання рослинами аміачного азоту без попереднього перетворення його в нітрати. Якщо аміак, що утворився при розпаді азотовмісних органічних речовин, рослина використовує для нового синтезу, то і ззовні надійшов аміак може споживатися рослиною безпосередньо без попередньої нітрифікації. Справді, нітратний азот грунту, що надійшов в рослину, повинен відновитися спочатку до нітритного, а потім до аміачного азоту. Для цього потрібно необхідну кількість енергії, яке рослина зазвичай отримує в результаті окислення вуглеводів і процесів дихання. При надходженні ж з грунту аміачний азот відразу ж включається в синтез амінокислот і білків. Отже, аміак є не тільки доступною формою азоту для живлення рослин, але і більш економічним джерелом його, ніж нітрати.

Численні дослідження підтверджують можливість широкого використання для рослин аміачних і нітратних форм добрив. Визначено та умови, за яких та чи інша форма азотного добрива виявляється кращою. Факторами, що поліпшують живлення рослин якоюсь формою азоту, є біологічні особливості самих рослин, а також агрохімічні властивості грунту і властивості добрив. Наприклад, у рослин, бідних вуглеводами, затримується утворення органічних кислот, призупиняється синтез амінокислот. У цьому випадку аміак накопичується в рослині у вільному стані і нерідко отруює його. Правда, рослини здатні зв'язувати вільний аміак, утворюючи аміди аспарагін і глютамін, які в процесі синтезу азотвмісних органічних речовин віддають, амоній і переходять у відповідні амінокислоти, використовувані для утворення білків. Але ці процеси можливі за наявності в рослині достатнього кількість вуглеводів і органічних кислот, за відсутності яких неминуче накопичення в рослинах вільного амонію, що викликає їх отруєння.

Нітрати ж можуть накопичуватися в рослинах до певної межі без шкоди. Крім того, перехід нітратів у аміак вчиняється у міру використання його на синтез амінокислот. Немає синтезу - немає і утворення аміаку з нітратів. Нітрати найкраща форма живлення рослин у молодому віці, коли листова поверхня невелика, внаслідок чого в рослинах ще слабо проходить фотосинтез і не утворюються в достатній кількості вуглеводи і органічні кислоти. Зі збільшенням листкової поверхні посилюється фотосинтез вуглеводів, при окисленні яких утворюються органічні кислоти, що в свою чергу сприяє зв'язуванню аміаку дікарбоновими кислотами з утворенням амінокислот, а потім і білків. Для культур, в яких міститься достатня кількість вуглеводів (наприклад, бульби картоплі), аміачні і нітратні форми азоту на початку росту рослин практично рівноцінні. Для культур, в насінні яких вуглеводів міститься мало (наприклад, цукровий буряк), нітратні форми азоту мають перевагу перед аміачними.

На харчування аміачним або нітратних азотом впливають реакція середовища й наявність супутніх катіонів у ґрунті. Наприклад нейтральна реакція грунту і підвищений вміст в ній катіонів калію, кальцію і магнію сприяють кращому харчуванню рослин аміачним азотом. Аміачне харчування краще при нейтральній реакції (чорноземні і темно-сірі лісостепові грунту), а нітратне - при рН 5,5 і нижче (т.е, на слабокислих і кислих грунтах).

Аміачний азот може використовуватися більш ефективно, ніж нітратний, якщо усунути побічне явище фізіологічної кислотності амонійних солей. Амонійний азот швидше використовується рослинами для синтезу амінокислот і білків, ніж нітратний. Амонійний азот, що надійшов у корені, вже протягом 5-10 хв майже повністю використовується на синтез амінокислот і у вигляді органічних сполук надходить в листя на утворення білків. При надходженні в рослину іони амонію захоплюють за собою фосфатні іони, що сприяє кращому використанню фосфатів на тлі аміачного живлення рослин в порівнянні з нітратних.

Важливо також враховувати, що джерела азоту по-різному впливають на спрямованість фізіолого-біохімічних процесів у рослинах. При аміачному харчуванні збільшується відновна здатність рослинної клітини, що призводить до утворення відновлених органічних сполук (масла, жири). При нітратного джерелі азоту переважає окислювальна здатність клітинного соку, що веде до посилення процесів утворення органічних кислот. Для нітратного харчування важливо забезпечити рослину фосфором і молібденом. Недолік молібдену затримує відновлення нітратного азоту до аміаку, що призводить до накопичення нітратів у рослинах у вільному стані.

При використанні аміачних і нітратних форм мінеральних добрив важливо враховувати умови вирощування культури (зрошення, ступінь зволоження, механічний склад грунту). Враховуючи більш високу рухливість в грунті нітратів, можна підвищити коефіцієнт використання азоту правильними термінами, способами внесення добрив і поєднанням аміачні і нітратних форм.

В даний час азотно-туків промисловість майже повністю баз...


Назад | сторінка 12 з 17 | Наступна сторінка





Схожі реферати:

  • Реферат на тему: Вплив органічних добрив на мікробіоту грунту
  • Реферат на тему: Реакція рослин на фактори середовища: вплив мікроелементів грунту як фактор ...
  • Реферат на тему: Особливості обміну жирів, білків і вуглеводів в залежності від типів харчув ...
  • Реферат на тему: Підготовка грунту для розведення кімнатних рослин
  • Реферат на тему: Властивості азоту