зацію та устрій земель колгоспів. Була розроблена найпростіша форма проведення землеустрою землеуказанія (тимчасовий відведення).
З 1935 по 1937 роки проводилися роботи з видачі державних актів колгоспам. Виконували цю роботу райземвідділу із залученням місцевих мерщики для встановлення межових знаків.
У 1946-1950 рр. землевпорядкування було направлено на створення відповідних територіальних умов для раціональної організації сільськогосподарського виробництва, ведення сівозмін, підвищення культури землеробства.
На початку 50-х років почалося освоєння цілинних і перелогових земель. Для відбору цілинних земель була організована Міжобласна контора із землеустрою у м Алма-Аті, а потім на її базі створили землевпорядні експедиції: Кокчетавської-Акмолинскую, Кустанайська-Петропавловську і Алматинська.
У 1959 році організовано інститут Казгіпрозем raquo ;, в 1961 році - Целінгіпрозем raquo ;, які виконували функції регулювання земельних відносин, охорону земельних ресурсів.
Відбуваються процеси реформування політичного й економічного устрою в Республіки Казахстан висунули необхідність докорінної зміни земельних відносин та проведення земельної реформи.
Для забезпечення раціонального використання земельних ресурсів та контролю за охороною земель, землеустрою та ведення земельного кадастру розроблені і введені в дію:
Методичні вказівки по розробці регіональних схем зонування земель raquo ;;
Вказівки з розробки проекту земельно-господарського устрою сільських населених пунктів raquo ;;
Науково-методичні вказівки з моніторингу земель Республіки Казахстан raquo ;;
Методика з проведення інвентаризації орних земель raquo ;;
Інструкція з проведення великомасштабних грунтових розвідувань земель Республіки Казахстан raquo ;;
Інструкція з проведення великомасштабних геоботанічних вишукувань природних кормових угідь Республіки Казахстан .
На основі накопиченого теоретичного і практичного досвіду по земельно-оціночні роботи розроблені проекти Методики визначення базових ставок плати за сільськогосподарські угіддя і Інструкції з визначення кадастрової вартості земельної ділянки, що надається державою для ведення сільськогосподарського виробництва .
Розроблено Типову програму з раціонального використання земель, підвищення родючості грунтів, охорони земельних ресурсів у комплексі з іншими природоохоронними заходами на 2000-2003 роки, спрямована на координацію дій місцевих і центральних виконавчих органів у вирішенні питань землекористування і природокористування.
Підготовлено Норми і Прейскурант цін на проектні та вишукувальні роботи по землеустрою та земельного кадастру.
Науково-дослідна робота ведеться з проблеми Стратегія раціонального використання та охорони земель Республіки Казахстан в умовах ринкової економіки raquo ;. Ця проблема включає три розділи:
проблеми розвитку земельних відносин, платного землекористування та землеустрою в умовах земельної реформи;
створення і функціонування автоматизованої інформаційної системи для ведення національного земельного кадастру;
організація системи моніторингу земельних ресурсів.
По темі Розробка методичного та програмного забезпечення для створення і функціонування автоматизованої інформаційної системи земельного кадастру на 2000 рік на першому етапі розробляються стандарти і технологія створення цифрових земельно-кадастрових карт, на другому етапі - серія цифрових земельно-кадастрових карт.
Основні напрямки земельної політики в ХХI столітті:
Земельні ресурси - це національне багатство і основа соціально-економічного благополуччя народів будь-якої країни. Вони повинні використовуватися на благо народу і майбутніх поколінь Казахстану. З цих положень випливають місце і роль держави в управлінні земельними ресурсами, спрямовані на забезпечення раціонального та ефективного використання та охорони всього земельного фонду країни. В умовах ринкової економіки земля є не тільки об'єктом нерухомості, але і природним ресурсом, засобом виробництва і просторовим базисом. З цих об'єктивних положень і виходило перетворення земельних відносин та проведення земельної реформи за останні 10 років.
Земельна політика на рубежі ХХI століття, з урахуванням особливості та специфіки Казахстану, і зберігаючи основну ідеологію земельної реформи попередніх років, включає удосконалення наступних проблем і завдань:
збереження цілісності, недоторканності і невідчужу...