прибуток, заплановану при даному обсязі виробництва. Розрізняють такі методи нормування оборотних коштів: метод прямого рахунку, аналітичний метод, коефіцієнтний метод. На практиці найбільш доцільне застосування методу прямого рахунку. Перевагою цього методу є вірогідність, що дозволяє зробити найбільш точні розрахунки приватних і сукупного нормативів. Норма - відносна величина відповідає мінімальному економічно обгрунтованого обсягу запасів товарно-матеріальних цінностей. Норма визначається в днях. Норматив оборотних коштів являє собою грошове вираження планованого запасу товарно-матеріальних цінностей, мінімально необхідним для нормальної господарської діяльності підприємства.
Аналітичний метод застосовується в тому випадку, коли в планованому періоді не передбачено істотних змін в умовах роботи підприємства в порівнянні з попереднім. У цьому випадку розрахунок нормативу оборотних коштів здійснюється укрупненно, враховуючи співвідношення між темпами зростання обсягу виробництва і розміру нормованих оборотних коштів у попередньому періоді.
При коефіцієнтний метод новий норматив визначається на базі старого шляхом внесення до нього змін з урахуванням умов виробництва, постачання, реалізації продукції (робіт, послуг), розрахунків.
2.3 Джерела формування оборотних коштів
Оборотні кошти підприємств покликані забезпечувати безперервне їх рух на всіх стадіях кругообігу з тим, щоб задовольняти потреби виробництва в грошових і матеріальних ресурсах, забезпечувати своєчасність і повноту розрахунків, підвищувати ефективність використання оборотних коштів.
Всі джерела фінансування оборотних коштів підрозділяються на власні, позикові та залучені [14].
Власні засоби відіграють головну роль в організації кругообігу фондів, оскільки підприємства, що працюють на основі комерційного розрахунку, повинні мати визначену майнову й оперативну самостійність для того, щоб вести справа рентабельно і нести відповідальність за прийняті рішення.
Формування оборотних коштів відбувається у момент організації підприємства, коли створюється його статутний фонд. Джерелом формування в цьому випадку служать інвестиційні кошти засновників підприємства. У процесі роботи джерелом поповнення оборотних коштів є отриманий прибуток, а також прирівняні до власних коштів так звані стійкі пасиви. Це кошти, які не належать підприємству, але постійно знаходяться в його обороті. Такі засоби служать джерелом формування оборотних коштів у сумі їх мінімального залишку. До них відносяться: мінімальна перехідна з місяця на місяць заборгованість по оплаті праці працівникам підприємства, резерви на покриття майбутніх витрат, мінімальна перехідна заборгованість перед бюджетом і позабюджетними фондами, кошти кредиторів, отримані як передоплата за продукцію (товари, послуги), кошти покупців по заставах за поворотну тару, перехідні залишки фонду споживання [10].
Скороченню загальної потреби господарства в об...