стиційної політики визначають посилення ролі перспективних аспектів аналізу в порівнянні з ретроспективним і поточним аналізом при прийнятті інвестиційних рішень. Вибір розглянутого напрямку в якості пріоритетного характерний для агресивної інвестиційної політики, метою якої є досягнення високої ефективності кожної інвестиційної операції, максимізація доходу у вигляді різниці між ціною та придбання активу і його подальшої вартістю при обмеженому періоді інвестування.
У практиці банківської діяльності напрями інвестиційної політики можуть поєднуватися в різних формах, що дозволяють, як правило, посилити переваги і згладити недоліки. Варіантом такої комбінації виступає помірна інвестиційна політика, при якій перевагу виявляється достатньою величиною доходу у вигляді, як поточних виплат, так і прирощення капіталу прі не обмеженому жорсткими рамками періоді інвестування та помірному ризику.
Розробка інвестиційної політики передбачає не тільки вибір напрямів інвестування, але і обліку ряду обмежень, пов'язаних з необхідністю забезпечення збалансованості інвестиційних вкладень комерційного банку. Цілі і обмеження встановлюються законодавчими та нормативними актами органів грошово-кредитного регулювання, а також органами управління банків.
Центральний банк Російської Федерації регламентує інвестиційну діяльність комерційних банків, визначаючи пріоритетні об'єкти інвестування та обмежуючи ризики шляхом встановлення низки економічних нормативів (використання ресурсів банку для придбання акцій, видачі кредитів, резервування під знецінення цінних паперів, неповоротних позик), диференційованих оцінок ризику по вкладеннях в різні види активів.
Організація інвестиційної політики в банку передбачає розробку внутрішніх інструктивних документів, фіксуючих основні принципи і положення інвестиційної політики. Досвід банківської практики свідчить про доцільність формулювання інвестиційної політики у вигляді інвестиційної програми. Відображаючи мети інвестування, інвестиційна програма визначає основні напрями вкладень і джерел їх фінансування, механізми прийняття та реалізації інвестиційних рішень, найважливіші характеристики інвестиційних активів: прибутковість, ліквідність і ризик, їх співвідношення при формуванні оптимальної структури інвестиційних вкладень.
Межею припустимого ризику виступає середньозважена вартість залучення інвестиційних ресурсів. Встановивши в процесі розробки основних напрямів інвестування переважні форми доходу, інвестор визначає частку кожної форми в сукупному доході від інвестиційних вкладень. Управління інвестиційною діяльністю передбачає аналіз структури активів для приведення їх у відповідність зі структурою інвестиційних ресурсів та забезпечення необхідного рівня ліквідності. Ліквідність інвестиційних активів повинна бути зв'язана з характером пасивів, які є джерелом їх фінансування.
1.3 Доходи і ризики інвестиційної діяльності банків
Прибу...