сту; три були видані в молоді роки царя Олексія. Їх виданням книгодрукування вперше було поставлено на службу основним державним потребам: в післямовах до книг світського характеру не згадано про В«благословенніВ» патріарха; в книзі ченця Смотрицького воно дається. Природно, що першою турботою держави, оточеного з усіх боків агресивними сусідами, була турбота про військову обороні. Борючись із західними арміями, доводилося йти в ногу з західної військової наукою. Щоб не відстати від неї, перевели німецьку книжку Вальхаузена під заголовком В«Вчення і хитрість ратного будови піхотних людейВ» і надрукували в самому спішному порядку (з 1 червня по 26 серпня 1647). Випуск видання затримався через те, що друкування гравірованих на міді таблиць довелося проводити в Голландії, так як у Москві техніка глибокого друку ще не була освоєна. Вийшло видання в 1649 р. з особливим титульним листом, гравірованим в Голландії на міді по малюнку Григорія Благушіна. p align="justify"> Лінія розвитку старого московського друкарства визначається двома точками: в першій точці, в кінці XVI ст., воно служить головним чином цілям розмноження літургійних текстів; в другій, в кінці XVII ст., воно починає звільнятися від цієї винятковості і стоїть напередодні того, щоб зробитися носієм загальнокультурних і наукових цінностей. Інтерес історії московського друкарства полягає в процесі його поступового відходу від первісного церковного імпульсу, в процесі його обмірщенія, секуляризації, розкріпачення від уз теократичної церковності. Процес цей є частиною загального культурного розвитку російського суспільства, але в пам'ятниках друку він позначається особливо наочно. br/>
РОЗДІЛ 3. ДРУКОВАНА КНИГА В XVIII СТОЛІТТІ
Перетворення Петра I були підготовлені всім ходом розвитку російської державного життя XVI-XVII ст. На загальному тлі історичного процесу перша чверть XVIII ст. виділяється темпами. Прагнучи висунути Росію на належне їй місце серед європейських держав, Петро розумів неможливість збереження незмінним старого укладу. Було потрібно оновлення країни хоча б у деяких областях: економіки, армії, освіти. Одним із засобів була європеїзація країни в тих межах, які Петро знаходив потрібними, а однією зі сторін європеїзації - друк. Звільнене від опіки церкви і нагляду патріарха книгодрукування було поставлено Петром на службу державі. У ході проведених ним реформ Петро I рано усвідомив значення друку. У цьому, безсумнівно, зіграло велику роль його подорож до Європи в 1697-1698 рр.. Під час перебування в Амстердамі Петро побачив, який вплив на суспільне життя надає друк. У той час Голландія займала в книжковій справі перше місце в Європі, видаючи книги і газети не тільки для своєї країни. Знаменитим голландським різальникам шрифтів замовлялися літери іноземними друкарнями. В Амстердамі Петро познайомився і з політичної гравюрою, відгукувався на всі великі європейські події; відвідав Адріана Шхонебека, з май...
