освіти, доходів і влада.
Друга Частка іншого принципом назівається В«Принципом ВідмінностіВ», Який стверджує, что ВСІ нерівності в розподілі Первін благ, Які НЕ могут буті врегульовані за помощью Першої Частки, повінні мати місце Тільки за тієї умови, что смороду службовцями поліпшенню шансів найменша процвітаючіх членів Суспільства або, точніше, В«репрезентативного членаВ» найменша процвітаючої групи. Тільки таке положення справ может служити віправданням нерівності. Цю ідею Роулз розділяє з утілітарістамі. Ліберальний утілітарізм такоже вісуває Вимогами Фактично матеріальної рівності, відступ від Якого может буті віправданім Тільки спільною Користуюсь нерівності. Утілітарісті вважають, что нерівність может мати місце, ЯКЩО нерівній Розподіл збільшує спільну або середню Користь Суспільства в цілому. Роулз ж говорити не про суспільство в цілому, а про Користь тихий, хто найменша досягають успіху. Ця обставинні дозволяє вісунуті проти Роулза звінувачення в ПРИХОВАНЕ утілітарізмі, своєрідному утілітарізмі корісті Щодо найменшого досягаючіх Успіхів. Але на відміну від утілітарістів, якіх Цікавить Тільки Спільний результат розподілу, Роулза Цікавить такоже и ті, хто самє отрімує Перевага. [14, c. 67]. p> Висновки: Джон Роулс считает что спаведлівість винна буті у всьому, ВІН стверджує что винен буті буті преросподіл ПЄВНЄВ благ Які службовців, поліпшенню шансів, Менш процвітаючіх членів Суспільства. Рівність в благі в багатстві и владі. Обставини народження НЕ повінні впліваті на Досягнення успіху, ВСІ повінні буті рівнімі, уряд винен забеспечуваті возможности освіти, даже для малозабеспечініх дітей.Головна ідея Роулса полягеє в тому, щоб нетралізуваті, за допомог переросподілу благ, Вплив на шагсі людини его СОЦІАЛЬНОГО членства.Так саме в багатстві, в зв'язках, в доходах, в політічному положенні неповинно впліваті на шанси людини в доходах та Політичній владі. br/>
2.1 Інститути справедливого Суспільства
У Другій частці В«Теорії справедливостіВ» предметом Дослідження становится можлівість втілення двох Принципів справедливості в ДІЯЛЬНОСТІ суспільніх інстітутів. Проблематика при цьом становится Дуже широкою: свобода совісті и правова держава, справедливість розподілу матеріальніх благ и справедливість у відносінах между поколіннямі, громадянський обов'язок и громадянська Непокора, політична терпімість и свобода совісті. У Цій частіні автор спускається з висот філософських абстракцій на рівень політології, Теорії права и ЕКОНОМІКИ. Головна мета, якові переслідує Роулз, Полягає в доказі, что его принципи є НЕ Порожні абстракцією, а РОБОЧЕГО гіпотезою. На Основі ціх Принципів Цілком Можливо создать працюючі Інститути ОСНОВНОЇ структурованих Суспільства. Інститути, Які проголошує Роулз, - це традіційні Інститути констітуційної ліберальної демократії, оскількі самє ці Інститути вітікають з двох Принципів справедливості. Цею процес поступової крісталізації справедливих інстітутів протікає в Чоти...