оцінюється на рівні 38 латів (65 дол США) на місяць. p align="justify"> Як вже зазначалося, стратегічною метою країн Балтії в галузі економіки є приєднання до EC. Для цього, зокрема, проводиться і жорстка фінансова політика, щоб вже заздалегідь приготуватися до виконання макроекономічних вимог для вступника 1999 р. в силу Європейського валютного союзу (ЕМІ) - низькі темпи інфляції і розмір бюджетного дефіциту, що не перевищує 3% ВВП. У той же час в цих країнах, які стільки сил і часу витратили на те, щоб уникнути економічного централізму епохи СРСР, намагаються закривати очі на те, що створення валютного союзу означає утворення єдиного в ЄС центрального банку, де і будуть вироблятися заходи валютно-грошової політики (рівень процентної ставки, резервні вимоги, регулювання операцій на фінансових ринках). З економічної точки зору вступ до ЄС означатиме поглинання національного суверенітету країн Балтії в галузі економічної політики. p align="justify"> Входження в ЄС зажадає ще більш жорсткою валютної політики і підтримки твердого курсу національних валют по відношенню до загальної для ЄС валюті євро. Особливо важко це буде зробити для Литви, валюта якої, на відміну від латвійської і естонської, прив'язана до долара США, який сам по собі постійно коливається до основних європейських валют - німецької марки, французького франка, англійського фунта стерлінгів. В результаті від центрального банку Литви будуть потрібні постійні валютні інтервенції для підтримки національної валюти. Директор центрального банку Литви Гітанас Наузеда підтвердив недавно неможливість швидкої переорієнтації літа на європейські валюти. Даний момент, очевидно, був врахований в ЄС при складанні графіка прийому в союз нових членів. p align="justify"> Поки більше половини жителів Естонії залишаються байдужими до вступу країни в ЄС, а 10% населення дивляться на цю перспективу вкрай негативно. Причому це має місце в умовах, коли в країні фактично не обговорюються реальні наслідки цього кроку. Євроорієнтацію населення Естонії була набагато більш яскраво вираженою в 1991 р. Вступ до ЄС на перших порах потребує прийняття нових або переробку старих 1000 законів. Тільки витрати на цю законодавчу діяльність складуть близько 30 млн. дол
В останні роки відбувається явна переорієнтація зовнішньої торгівлі країн Балтії на держави ЄС. Одночасно скорочується значення Росії як торгового партнера цих держав. Найбільшою ступенем зав'язаність на ринки ЄС відрізняється Естонія (51,1% експорту і 64,8% імпорту в 1996 р.). Для Латвії значення ЄС також велике - відповідно 44,7 і 49,3%. Для Литви значення ринків ЄС приблизно таке ж, як і ринків СНД, - відповідно 33,9 і 40,6%; 44,8 і 36,0%. У той же час серед окремих країн Росія ще залишається головним торговельним партнером країн Балтії. p align="justify"> До теперішнього часу на держави Заходу, насамперед на країни - члени ЄС, припадає 40-50% усього зовнішньоторговельного обороту країн Балтії, при тому що ...