вних органів, якщо договором майнового страхування не передбачено інше [5, ст.854];
5) настання страхового випадку при наявності наміру страхувальника, вигодонабувача або застрахованої особи. Страховик, однак, не звільняється від виплати страхового відшкодування за договором страхування відповідальності за заподіяння шкоди життю, здоров'ю або майну, якщо шкода заподіяна з вини відповідального за нього особи, а також по договором особистого страхування у разі смерті застрахованої особи, якщо її смерть настала внаслідок самогубства і до цього часу договір страхування діяв вже не менше двох років;
6) законодавством можуть бути передбачені випадки звільнення страховика від виплати страхового відшкодування за договорами майнового страхування при настанні страхового випадку внаслідок грубої необережності страхувальника або вигодонабувача [5, ст.853].
Майно страхувальника може бути знищено або пошкоджено третіми особами. Громадянин або юридична особа має право вимагати відшкодування шкоди в повному обсязі особою, яка заподіяла шкоду. Це не звільняє страховика від виплати страхового відшкодування. Якщо договором майнового страхування і страхування відповідальності не передбачено інше, до страховика, який виплатив страхове відшкодування, переходить у межах виплаченої суми право вимоги, яке страхувальник (вигодонабувач) має до особи, відповідальної за збитки, відшкодовані в результаті страхування. Цей перехід права страхувальника (вигодонабувача) до страховика, виплатив страхове відшкодування, іменується суброгацію.
При суброгації страхувальник (Вигодонабувач) зобов'язаний передати страховику всі документи і докази і повідомити йому всі відомості, необхідні для здійснення страховиком перейшов до нього права вимоги.
Страховик не має права вимагати більше від особи, відповідальної за настання страхового випадку, більше, ніж він виплатив страхувальникові (вигодонабувачу). Останній, якщо збитки перевищують отримане страхове відшкодування, має право вимагати від вказаної особи суму, рівну цій різниці.
За вимогами, що випливають із договорів майнового страхування і страхування відповідальності, встановлюється загальний строк позовної давності, обчислюваний з дня закінчення дії договору страхування [5, ст.856].
безпідставного відмова від виплати страхового відшкодування, ухилення від нього, прострочення у виплаті тягнуть за собою наслідки.
Страховик зобов'язаний не розголошувати отримані ним в результаті своєї професійної діяльності відомості про страхувальника, застраховану особу і вигодонабувача, стан їх здоров'я, а також про майновий стан цих осіб, за винятком випадків, передбачених законодавством.
Розголошення страховиком відомостей, що не належать до конфіденційних, хоча вони отримані ним у зв'язку з його професійною діяльністю, не тягне відповідальності. За розголошення деяких відомостей у випадках, передбачених законодавством, може наступити адміністрат...