чний факультет Казанського університету, але в грудні 1887 за активну участь у революційній сходці студентів був заарештований, виключений з університету як родич страченого брата-народовольця і ​​висланий в село Кокушкіна Казанської губернії.  У жовтні 1888 Володимир Ульянов повернувся до Казані, де вступив в один з марксистських гуртків.  У другій половині серпня 1890 вперше відвідав Москву.  У 1891 при Петербурзькому університеті екстерном склав іспити за програмою юридичного факультету та 14 січня 1892 Володимир Ульянов отримав диплом 1-го ступеня.  У 1889 сім'я Ульянових переїхала до Самари, де Володимир Ілліч Ульянов став працювати помічником присяжного повіреного і організував гурток марксистів.  У серпні 1893 переїхав до Петербурга, де вступив до марксистський гурток студентів Технологічного інституту.  У 1895 друкувався під псевдонімом К.Тулін.  У квітні 1895 Володимир Ілліч Ульянов виїхав за кордон для встановлення зв'язку з групою "Звільнення праці".  У Швейцарії познайомився з Г.В.  Плехановим, у Німеччині - з В.Лібкнехтом, у Франції - з П.Лафарг.  У вересні 1895, повернувшись з-за кордону, побував у Вільнюсі, Москві та Орехово-Зуєва.  Восени 1895 за ініціативою і під керівництвом В.І.  Ульянова марксистські гуртки Петербурга об'єдналися в єдину організацію - Петербурзький "Союз боротьби за визволення робітничого класу".  За участь в організації соціал-демократичної партії в грудні 1895 Володимир Ілліч Ульянов був арештований, а в лютому 1897 засланий на три роки до Сибіру в село Шушенське Мінусинського округу Єнісейської губернії.  Разом з ним, як наречена, була спрямована і Надія Костянтинівна Крупська, так само засуджена до заслання за активну революційну роботу.  У 1898, перебуваючи в Шушенському, Н.К.  Крупська, з якою В.І.  Ульянов познайомився в 1894, стала його дружиною.  На засланні Ульянов написав понад 30 робіт.  У 1898 в Мінську відбувся 1-й з'їзд РСДРП, що проголосив утворення соціал-демократичної партії в Росії і видав "Маніфест Російської соціал-демократичної робочої партії".  У 1899 Ульянов друкувався під псевдонімом "В. Ільїн".  Серед його псевдонімів були В. Фрей, І. Петров, Карпов та ін 10 лютого (29 січня) 1900, після закінчення заслання, Ульянов виїхав з Шушенського.  У липні 1900 виїхав за кордон, де налагодив випуск газети "Іскра", ставши її редактором.  У 1900-1905 Володимир Ілліч Ульянов жив у Мюнхені, Лондоні, Женеві.  У грудні 1901 одна з його статей, надрукованих у журналі "Зоря", вперше була підписана псевдонімом "Ленін" (за іншими відомостями псевдонім "Ленін" вперше з'явився в січні 1901 в листі, адресованому Г.В. Плеханову).  У 1903 відбувся 2-й з'їзд РСДРП, на якому партія більшовиків була створена практично і Володимир Ілліч Ленін, який написав Статут РСДРП і Програму партії з вимогою встановлення диктатури пролетаріату для соціалістичного перетворення суспільства, очолив ліве ("більшовицьке") крило партії.  У 1904 Ю.О.  Мартов вперше вжив термін "ленінізм" ("Боротьба з" ст...