т. д.
Конкурентне середовище забезпечує підвищення ефективності функціонування міського господарства, сучасну якість послуг, загальне зниження витрат на утримання міського майна. Додаткові фінансові ресурси залучаються для модернізації цього майна. p align="justify"> Організаційні передумови реструктуризації міського господарства включають, по-перше, створення детальної нормативно-правової бази для розвитку конкуренції, по-друге, поділ функцій замовника, інвестора, керуючих компаній, підрядників і контролерів якості послуг, і, по-третє, перетворення ГУП і МУП в АТ. Це передбачає комплексний підхід до реформування основних галузей міського господарства із застосуванням єдиних принципів, взаємної ув'язкою здійснюваних заходів та координацією дій галузевих і територіальних виконавчих органів державної і муніципальної влади, перебудовою системи фінансування. Оптимізація витрачання фінансових і матеріальних засобів здійснюється на базі впровадження нових, енерго - і ресурсозберігаючих технологій, залучення населення до участі в управлінні об'єктами житлового фонду. p align="justify"> Відділення функцій власника житлового фонду від господарської діяльності з управління та обслуговування цього фонду дозволить, по-перше, перейти на повну оплату вартості послуг населенням без збільшення у складі такого платежу (в межах соціальної норми площі житла та нормативів споживання комунальних послуг) частки власних витрат громадян, по-друге, споживачі зможуть безпосередньо впливати на обсяг і якість послуг на основі конкурсного відбору керуючих компаній і підрядних організацій, що пропонують більш якісні послуги за найменшою ціною, по-третє, стимулювати енергоресурсозбереження як з боку підприємств (для зниження виробничих витрат), так і з боку споживачів (для зменшення вартості споживаних послуг).
Фінансове оздоровлення підприємств міського господарства передбачає вирішення таких основних проблем:
) визначення джерел інвестицій і формування ефективного механізму цільового фінансування докорінної реконструкції всієї системи міського господарства, збільшення обсягу житлового будівництва у відповідності з цілями національного проекту;
) перехід до самофінансування (бездотаційності) міського господарства на основі розвитку конкуренції, договірних (контрактних) відносин, оплати реально наданих та необхідних послуг з урахуванням їх якості;
) встановлення обгрунтованих цін на послуги міського господарства при ефективному контролі, насамперед тарифів природних монополій, з боку замовників і кінцевих споживачів;
) формування системи адресної фінансової допомоги особам з обмеженою працездатністю для оплати послуг ЖКГ на основі законодавчо встановлених стандартів. [5]
Федеральна програма В«ЖитлоВ» передбачала фінансування за рахунок державних капіталовкладень, в першу чергу, з регіональних і...