Великої депресії досі викликають суперечки в середовищі економістів. До одного з найбільш поширених думок про причини кризи відносять обмеженість грошової маси поряд із значним збільшенням товарної маси, в результаті чого виникла сильна дефляція - падіння цін, яке викликало фінансову нестабільність, банкрутство <# «justify"> У 1998р. послідував Російська криза - один з найважчих економічних криз в історії Росії. Першою об'єктивною причиною фінансової кризи в Росії стала негативна динаміка цін на основні експортні товари (в т.ч. нафта), що призвело до різкого скорочення валютної виручки і погіршення платіжного балансу країни. Другою об'єктивною причиною стало скорочення обсягу грошових ресурсів, що спрямовуються міжнародними інвесторами на російський фінансовий ринок (як наслідок азіатської фінансової кризи 1997р.), Що призвело до створення шокової ситуації на ринку державних і корпоративних цінних паперів. Це призвело до неможливості залучити з ринку в бюджет додаткові грошові ресурси для погашення попередніх випусків ГКО - ОФЗ і, як наслідок, нездатність уряду РФ здійснити платежі з погашення основного боргу і видатках з обслуговування державного внутрішнього боргу по ГКО-ОФЗ.
- 2003рр. відбулася криза на ринку акцій високотехнологічних компаній переважно на позабіржовому ринку Системи автоматичних котирувань NASDAQ і нових ринках Європи (біржових ринках, спеціально створених для фінансування високотехнологічних компаній). Масове інвестування в акції інтернет-компаній призвела до перегріву ринку NASDAQ в 1999 - початку 2000рр., Відриву цін на акції від їх реальної вартості, різкого зниження курсів акцій компаній нової економіки. У свою чергу, це стало причиною падіння ринків акцій стійко працюючих компаній на Нью-Йоркській фондовій біржі, призвело до ланцюгової реакції зниження котирувань в Західній Європі і на інших розвинених ринках, стало спусковим механізмом для тривалого падіння ринків цінних паперів в 2001 - початку 2003рр.
На підставі наведених вище даних еволюція фінансових криз XIX - XX ст. графічно відображена в додатку 2, з якого видно, що фінансовими інструментами їх розповсюдження були як первинні, так і вторинні цінні папери.
Відповідно до думки колективу авторів, системна основа криз поступово наростала протягом усього останнього століття, чому сприяла поява і розвиток колосальних глобальних дисбалансів, насамперед, між реальною економікою та її фінансовим виразом.
Вивчення фінансових криз також дозволяє виділити їх зв'язок з такими явищами, як дефіцит платіжного балансу, істотне зростання зовнішньої державної заборгованості, зростання зовнішньої заборгованості приватних позичальників. Наявність цих явищ в економіці за певних умов може стати механізмом реалізації фінансової кризи.
Внаслідок інтеграції національних фінансових ринків з виходом позичкового капіталу за національні кордони потенціал мультиплікативного розширення кредитних ресурсів багаторазово зростає, внаслідок чого відносний надлишок позичкового капіталу стає властивим не лише окремим економікам, але і світовому господарству в цілому. У результаті проблема нестійкого розвитку національної економіки стає актуальною і для світового господарства не тільки через перенагромадження капіталу, а й через різко збільшену його мобільності. Такі явища, як підвищена нестійкість фінансових ринків і періодичні кризові потрясіння ...