рівня та рівня організації культурних заходів, появи нових установ культури, у тому числі приватних. [13, с. 1-2]
Реорганізація мережі закладів культури, що фінансуються з бюджету, найбільш оптимальна і покликана суттєво покращити якість бюджетних послуг. У бюджетній сфері з'явиться конкуренція за кінцевого споживача послуги, оплачуваної з бюджету. У цих умовах завоювати споживача можна тільки її якістю. А ефективне управління витратами дозволить знайти способи підвищення заробітної плати працівників установ, вишукувати ресурси для власного розвитку.
Основа реформи - перехід від кошторисного до так званого нормативно-цільового фінансування. Під ним прийнято розуміти відшкодування державою витрат на надання послуг: за певним переліком регламентованого якості, конкретним категоріям потребітелейі за єдиними нормативами.
Нормативи встановлюються адміністративно і розраховуються для показників результатів діяльності установи.
Таке фінансування відрізняється тим, що обсяг бюджетних асигнувань залежить не від фактичних витрат на утримання бюджетної організації, штату працівників, витрат на придбання товарів і оплату послуг сторонніх організацій, а виключно від обсягу наданих бюджетних послуг. p>
Перехід до бюджетування, орієнтованого на результат, - процес, розрахований на досить тривалий перехідний період, протягом якого будуть уточнюватися критерії економічної оцінки результатів некомерційних гуманітарних проектів. До кінця цього періоду основним об'єктом зовнішнього контролю стане результативність, тобто соціальна та економічна ефективність витрачання бюджетних коштів.
ВИСНОВОК
Отримані в ході теоретичного дослідження результати дозволили автору зробити наступні висновки:
. Поки з боку держави та впливових недержавних органів та організацій не буде розуміння виняткової ролі культури щодо інших сфер, у тому числі і економіки, зберігатиметься залишкова принцип фінансування культури.
2. Враховуючи різноманітність відносин у сфері культури, всі зміни і доповнення в законодавстві повинні знайти відображення в регламентації відносин власності, оподаткування, бюджетного регулювання, трудового, громадського, митного законодавства у сфері охорони і використання пам'яток історії та культури, взаємодії державних органів з громадськими об'єднаннями культурного спрямування .
. Існування повноцінного Міністерства культури обумовлено тим, що державний сектор у культурі має велике значення. До того ж, існує значне число установ, якими управляє держава, а фінансування їх з позабюджетних джерел ще тільки складається.
. Реформування у сфері культури є прямим наслідком відбуваються економічних і політичних перетворень. Необхідний пошук таких рішень, які дозволили б, з одного боку, забезпечити збереження культурних цінностей, а з іншого, - створити економічні механізми, що дозволяють культурі ефективно розвиватися в нових ринкових умовах.
. На основі вище викладеного досвіду бюджетного фінансування в станах заходу, ми можемо зробити висновок, про поступовий перехід до бюджетного фінансування, орієнтованого на результат.
. Перехід до бюджетування, орієнтованого на результат в нашій країні, - процес, розр...