оцесорами і великий оперативною пам'яттю [9, с. 76].
Проте, якщо в мережі переважає обладнання від якого-небудь одного виробника, то наявність додатків управління цього виробника для якої-небудь популярної платформи управління дозволяє адміністраторам мережі успішно вирішувати багато завдань. Тому розробники платформ управління поставляють разом з ними інструментальні засоби, що спрощують розробку додатків, а наявність таких додатків і їх кількість вважаються дуже важливим фактором при виборі платформи управління.
Відкритість платформи управління залежить також від форми зберігання зібраних даних про стан мережі. Більшість платформ-лідерів дозволяють зберігати дані в комерційних базах даних, таких як Oracle, Ingres або Informix. Використання універсальних СУБД знижує швидкість роботи системи управління в порівнянні з зберіганням даних у файлах операційної системи, але зате дозволяє обробляти ці дані якими додатками, які вміють працювати з цими СУБД.
2. ПОСТАНОВКА ЗАВДАННЯ
З ростом клієнтської бази, а як наслідок і числа активного обладнання, виникла необхідність оперативного відстеження стану мережі в цілому та окремих її елементів в подробиці. До впровадження системи мережевого моніторингу мережному адміністратору доводилося підключатися посредствам протоколів telnet, http, snmp, ssh і т.п. до кожному цікавить вузлу мережі і користуватися вбудованими засобами моніторингу та діагностики. На даний момент ємність мережі становить 5000 портів, 300 комутаторів 2-го рівня, 15 маршрутизаторів і 20 серверів внутрішнього користування.
Крім цього перевантаження мережі і плаваючі несправності виявлялися тільки при виникненні серйозних проблем у користувачів, що не дозволяло складати плани з модернізації мережі.
Усе це вело в першу чергу до постійного погіршення якості пропонованих послуг і підвищення навантаження на системних адміністраторів і службу технічної підтримки користувачів, що тягло за собою колосальні збитки.
У відповідності зі сформованою ситуацією, було вирішено розробити і впровадити систему мережевого моніторингу, яка вирішувала б всі вищевикладені проблеми.
2.1 Технічне завдання
Розробити та впровадити систему моніторингу, що дозволяє проводити стеження як за комутаторами, маршрутизаторами різних виробників, так і серверів різних платформ. Орієнтуватися на використання відкритих протоколів і систем, з максимальним використанням готових напрацювань з фонду вільного програмного забезпечення.
2.2 Уточнене технічне завдання
У ході подальшої формулювання проблеми дослідження предметної області, з урахуванням економічних і тимчасових вкладень було проведено уточнення технічного завдання:
Система повинна задовольняти наступним вимогам:
§ мінімальні вимоги до апаратних ресурсів;
§ відкриті вихідні коди всіх складових комплексу;
§ розширюваність і масштабованість системи;
§ стандартні засоби надання діагностичної інформації;
§ наявність докладної документації на всі використовувані програмні продукти;
§ здатність працювати з обладнанням різних виробників.
мережевий адміністратор ядро ??завантаження
3. ПРОПОНОВАНА СИСТЕМА
. 1 Вибір системи мережевого моніторингу
Відповідно до уточненого технічним завданням, найкраще ролі ядра системи мережевого моніторингу підходить система Nagios, так як вона володіє наступними якостями:
§ є засоби генерування діаграм;
§ є засоби генерування звітностей;
§ є можливість логічного групування;
§ існує вбудована система запису трендів і їх прогнозування;
§ є можливість автоматичного додавання нових пристроїв (Autodiscovery) за допомогою офіційного плагіна;
§ є можливість розширеного моніторингу хоста з використанням агента;
§ підтримка протоколу SNMP через плагін;
§ підтримка протоколу Syslog через плагін;
§ підтримка зовнішніх скриптів;
§ підтримка самописних плагінів і можливість їх швидкого і простого створення;
§ вбудовані тригери і події;
§ повнофункціональний веб-інтерфейс;
§ можливість розподіленого моніторингу;
§ інвентаризація через плагін;
§ можливість з...