Теми рефератів
> Реферати > Курсові роботи > Звіти з практики > Курсові проекти > Питання та відповіді > Ессе > Доклади > Учбові матеріали > Контрольні роботи > Методички > Лекції > Твори > Підручники > Статті Контакти
Реферати, твори, дипломи, практика » Статьи » Оцінка туристко-рекреаційного потенціалу Казахстану

Реферат Оцінка туристко-рекреаційного потенціалу Казахстану





. Всього на території республіки виділено 29 зон оздоровчо-спортивного туризму, більшість з яких розташована в гірських і передгірних районах Східного і Південного Казахстану, а також у межах Казахського мелкосопочника.

Зони стаціонарно-оздоровчого туризму володіють достатніми природними ресурсами для організації тривалого перебування в поєднанні з короткочасними виходами на маршрути. Вони характеризуються переважанням комфортних кліматичних умов, наявністю зручних пляжів, територій для прогулянок, об'єктів огляду, кількістю грибів і ягід. Таких зон в республіці виділено 19, більша частина з них розташована на території Кокшетауской, Східно-Казахстанської, Алматинської, Жамбилська, Південно-Казахстанській, Костанайської і Акмолинської областей.

Зони пізнавального туризму численні, природні ресурси малосприятливими для організації туризму, основну роль відіграють пізнавальні ресурси. З метою пропаганди та популяризації туристських можливостей нашої країни, розвитку в'їзного та внутрішнього туризму туристськими організаціями Республіки Казахстан розроблені безліч маршрутів. Для туристів пропонуються культурно-пізнавальний, активний, санаторно-оздоровчий, маршрути по Шовковому шляху; тури в будь-який час року по мальовничих місцях нашої Батьківщини, її історичним, архітектурним, культурним, оздоровчим центрам, під час яких можна насолодитися прекрасними пейзажами, дізнатися багато чого для себе, зустрітися з цікавими людьми.

На основі проведеного Агентством РК з туризму і спорту аналізу з урахуванням рекомендацій СОТ було виділено два базові компонента казахстанського турпродукту: культурний туризм на Шовковому шляху (паломницький і традиційний) і тісно пов'язаний з ним еко-пригодницький туризм ( сафарі, рафтинг, орнітологічний, трекінг, альпінізм, полювання, рибалка) і санаторно-курортний туризм. У цьому відношенні були виділені регіони, що мають ресурси для еко-пригодницького та санаторно-курортного туризму, через які пролягає маршрут Шовкового шляху: Алматинська, Жамбилська, Південно-Казахстанська, Східно-Казахстанська, Акмолинська області. Відповідно до зазначених пріоритетами, в таблиці 6 визначені райони і опорні центри першочергового освоєння:

Заилийский (м.Алмати, с. Тургень, м Есиков, м Талгар, м Каскелен, с.

Узунагач, м Капчагай);

Північно-Тяньшанская (с. Кеген, с. Наринкол, с. Жаланаш, с. Чунда-жа, с. Кольжат);

жаркент-Талдикорган-ський (м жаркент, с. Коктал, с. Бас-Чі, м Текелі, г.

Талдикорган, курорт «жаркент-арасан»);

Балхашський (оз. Балхаш, с. Прибалхашье);

Північно-Жунгарскій (с. Дружба, р-н оз. Алаколь, с. Лепсінского, р-н р. Лепси, с. Жаркулак, с. Коктума, м Сар-канд, курорт « Арасан-Капал »);

Жамбилська (м Тараз, с. Міркою, р-н Мойинкум);

Туркестанський (м Туркестан, с. Турбат, с. Отрар, с. Шаульдер, с. Баба-Ата, м Кентау, с. Шаян);

Сайрам-Шимкентскій (м Шимкент, с. Сайрам, м Арись, м Чардара, м Сари-Агаш, м Ленгер, с. Ванновка);

Верхньо-Бухтармінського (с. Катон-Карагай, с. Берель, курорт Рахманівському ключі, р-н оз. Маркаколь);

Мангістауської (с. Фетісова, м Актау, р.п. Ераліев-Курик).

Крім того, високим ступенем привабливості, доступністю території в плані організації туризму характеризуються державні національні природні парки (ДНВП), існуючі та намічені до створення, які також слід віднести до об'єктів пріоритетного освоєння: ДНВП «Ілі-Алатау », ДНВП« Алтин-Емель »(Алматинська область), ДНВП« Аксу-Джабагли »(Южко-Казах-Станскі область).


Таблиця 6. Райони та опорні центри санаторно-курортного туризму в Казахстані

№Райони і опорні центри розвитку санаторно-курортного туризму в РК1Заілійскій (м.Алмати, с. Тургень, м Есиков, м Талгар, м Каскелен, с. Узунагач, м Капчагай). 2Северо-Тяньшанская (с. Кеген, с. Наринкол, с. Жаланаш, с. Чунда-жа, с. Кольжат) .3Жаркент-Талдикорган-ський (м жаркент, с. Коктал, с. Бас-Чі, м Текелі , м Талдикорган, курорт «жаркент-арасан») - 4Балхашскій (оз. Балхаш, с. Прибалхашье) .5Северо-Жунгарскій (с. Дружба, р-н оз. Алаколь, с. Лепсінского, р-н р. Лепси, с. Жаркулак, с. Коктума, м Сар-канд, курорт «Арасан-Капал»). 6Жамбил-ський (м Тараз, с. Міркою, р-н Мойинкум) .7Туркестанскій (м Туркестан, с. Турбат, с. Отрар, с. Шаульдер, с. Баба-Ата, м Кентау, с. Шаян) .8Сайрам-Шимкентскій (м Шимкент, с. Сайрам, м Арись, м Чардара, м Сари-Агаш, г. Ленгер, с. Ванновка) .9Верхне-Бухтармінського (с. Катон-Карагай, с. Берель, курорт Рахманівському ключі, р-н оз. Маркаколь) .10Мангістаускій (с. Фетісова, м Актау, р.п. Ераліев-Курик) .Прімечаніе - авторська розробка на основі даних Агентства РК з т...


Назад | сторінка 13 з 35 | Наступна сторінка





Схожі реферати:

  • Реферат на тему: Освітній туризм: основні центри лінгвістичного туризму. Рекреаційний туриз ...
  • Реферат на тему: Культурно-історичні центри та екскурсійні об'єкти пізнавального туризму ...
  • Реферат на тему: Техніка та технологія туризму Проблеми і перспективи розвитку масового тури ...
  • Реферат на тему: Історія, природні ресурси і сфера туризму в Нідерландах
  • Реферат на тему: Вивчення розвитку рекреаційного та оздоровчого туризму в Республіці Білорус ...