Теми рефератів
> Реферати > Курсові роботи > Звіти з практики > Курсові проекти > Питання та відповіді > Ессе > Доклади > Учбові матеріали > Контрольні роботи > Методички > Лекції > Твори > Підручники > Статті Контакти
Реферати, твори, дипломи, практика » Курсовые проекты » Національна семантика, стилістика та розвиток архітектурніх тіпів православних храмів Лівобережної України

Реферат Національна семантика, стилістика та розвиток архітектурніх тіпів православних храмів Лівобережної України





тектурі, за характером архітектурної стілістікі та семантики вона є явіщем скоріше ренесансно, аніж бароковим. Звідсі слідує, что й достатньо великий масив пам яток українського Відродження и бароко (збереглося около 157 споруд на территории України) разом Із пам ятками дерев яного зодчества цього ПЕРІОДУ (около 89 споруд у Лівобережній Україні) складає єдиний, за більшістю характерних архітектурніх, стилістичних та семантичності Ознака стиль, котрой найправомірніше Було б назваті «Українським національнім архітектурнім стилем», як це предложили В. В. Вечерський, спіраючісь на більш ранні дослідження С. А. Таранушенко ТА ЙОГО колег.


ВИСНОВКИ

мурований архітектура стиль храм

Проведені дослідження дають змогу сформулюваті Такі Висновки:

Кожна частина православного храму має Глибоке семантичності значення. Спільнім для Усього православ я є концепція, что ВІН складається Із кількох «областей» різного призначення: земної області буття (притвору); Ступені сходження від земного до Небесного (бабинця); небесної області земного буття (передбанніка та бані), что у внутрішньому пространстве Виконує роль «видимого неба»; Царства Небесного («Небо небесі»), Яким є вівтар. На Ранн етапі переважалі трідільні, Згоден з явилися хрещаті церкви.

Архітектура будь - якої православної культової споруди трімається НЕ лишь на віщезгаданіх Загально концепціях, спільніх для усіх православних народів, а й на національніх архітектурніх традіціях, что продукують Давні, зазвічай ще дохрістіянські народні уявлення про архітектурну стілістіку та семантику культової споруди. Таке нашарування можна спостерігаті и в культовій архітектурі історичних земель Гетьманщини, Слобожанщини та Запоріжжя сер. XVII-го - поч. ХІХ-го ст., Часів, тісно пов язані Із найбільшім РОЗВИТКУ та поступовім занепад козацтва, что стало вагом Чинник НЕ лишь у суспільному, а й у релігійному жітті.

Дерев яна та Мурована архітектура цієї доби розвивается пліч - о - пліч, збагачуючі Одне одну та створюючі окремий архітектурний стиль, найповніше Який может Характеризувати назва «український національний стиль», Аджея ВІН про єднує у Собі як дерев яні, так и Муровані храми цієї епохи за цілим рядом просторово - планувальним РІШЕНЬ, схожої архітектурної стілістікі та семантики. Водночас, для мурованої архітектури характерне Звернення НЕ лишь до народної архітектури, а й до архітектури доби Київської Русі, Великого князівства Литовсько та Річ - Посполитої.

Кож, як у дерев яній, так и у мурованій архітектурі спостерігається значний МІЖРЕГІОНАЛЬНА диференціація, что дозволяє Говорити про наявність регіональних шкіл у культовій архітектурі цього ПЕРІОДУ. У дерев яній архітектурі цього ПЕРІОДУ на Лівобережній Україні віділено трьох чітко окреслені та оригінальні Регіональні храмобудівні школи: А) Чернігово - Сіверська архітектурна школа, что відзначається двома Основними особливую: збереженням найбільш архаїчніх архітектурніх рис Із одного боці, Із Іншого - тяжінням до зближені Із Тогочасні Муровані архітектурою українського Відродження и бароко;

Б) Полтавська архітектурна школа, что розвивается у того ж річіщі, что и Тогочасні Мурована культових архітектура українського Відродження и бароко;

В) Слобожанська архітектурна школа, что аж до 1750-х років розвивается аналогічно до архітектурніх шкіл суміжніх теріторій, а потім Пішла путем максимального нарощування вертикальних про ємів, створі Лиманський, а Згідно - Охтирське архітектурні школи, пам ятки якіх НЕ зберегліся;

У мурованій, як и у дерев яній архітектурі цього ПЕРІОДУ, характерними є Тенденції до регіональної діференціації, протей, утворена лишь две Регіональні школи:

А) Слобожанська архітектурна школа, что поєднала традіційну русский просторово - планувальним структуру Із декоративними елементами у стилі російського бароко, а Згідно - раннього класицизму;

Б) Чернігово - Сіверська архітектурна школа, что відзначається прямим перенесенням форм дерев яного зодчества у Муроване храмобудування та поєднання ціх просторова РІШЕНЬ Із декором, притаманний Виключно Цьом регіону. Школа охоплює лишь кілька пам яток 2-ї пол. XVII-го ст .;

Український національний стиль в виде пам яток дерев яного зодчества Лівобережної України та мурованих храмів у стилі українського Відродження и бароко сер. XVII-го - поч. ХІХ-го ст. представляет собою Унікальний історико - культурний феномен СВІТОВОГО уровня, Який Найкраще ілюструє уявлення наших предків про прекрасне у сфері архітектури. Цей феномен потребує детального Вивчення та осмислення, а головне - турботою про вцілілі доніні храми, что є пам ятками цього унікального стилю.


Спи...


Назад | сторінка 13 з 14 | Наступна сторінка





Схожі реферати:

  • Реферат на тему: Національна семантика, стилістика та розвиток архітектурніх тіпів православ ...
  • Реферат на тему: Розвиток російського дерев'яного зодчества в XVII ст.
  • Реферат на тему: Стиль бароко в архітектурі
  • Реферат на тему: Технологічні і конструктивні основи дерев'яного зодчества
  • Реферат на тему: Стиль "українське бароко" (17-18 ст.), Зокрема в архітектурі