966 і 1968 не принесли результатів. Також провалилися і плани слідом прийшли Кіссінджера, Річарда і Оуена. Припинили режим білого геноциду в Південній Родезії лише угоди в Лусаці 1979 і лондонське у Ланкастер Хаузі 1980 р., організовані Співдружністю. А по результатом проведених в 1980 р. виборів до влади прийшла одна з складових частин Патріотичного фронту - ЗАНУ на чолі з Р. Мугабе була проголошена республіка Зімбабве.
Проблеми расизму не вдалося уникнути також і Австралії, де в 40-і роки проводилася політика В«білої Австралії В». З ініціативи міністра у справах імміграції А. Колуелла австралійський парламент ухвалив закон В«Про депортацію біженців воєнного часуВ». Хоча разом з тим з часом в країні посилювалися позиції прихильників відміни дискримінаційного законодавства. Це відбувалося як під впливом процесу післявоєнної демократизації громадської думки, так і в результаті поступового усвідомлення необхідності для Австралії покращувати відносини з країнами Азії. Після війни особливої вЂ‹вЂ‹популярності набуло вимога введення системи імміграційних квот, у тому числі і для вихідців з країн Азії. Однак у період свого перебування при владі лейбористи не пішли на модифікацію імміграційної політики. Продовження курсу В«білої АвстраліїВ», безсумнівно, ускладнювало розвиток відносин з країнами Азії, справедливо виражав своє обурення расистським характером імміграційних заходів австралійського уряду.
Внутрішні проблеми Співдружності тісно перепліталися з великою світовою політикою. На новому витку протистояння Схід-Захід і вибуху нафтового і загальної економічної кризи відбулася кардинальна перетряска балансу сил і перерозподіл ролей у "Третьому світі". Країни Півдня голосно заявили про себе - на цей раз не тільки в межах власних територій. Вони вийшли на міжнародні ринки (як Індія або "азіатські тигри"), випробували ядерну зброю (Індія), спираючись на вентиль нафтового трубопроводу, стали диктувати Заходу свою волю (Монархії Перської затоки і взагалі країни ОПЕК). Економічні зв'язки всередині Співдружності починають скочуватися в положення рудиментарних, політично воно менш єдине, ніж будь-коли.
Система відносин всередині Співдружності дозволяє розвивати і так звані В«горизонтальні зв'язкиВ», то є безпосередні, без участі Лондона, зв'язки між членами Співдружності. У Зокрема, їх активно використовують у своїх інтересах такі В«багатіВ» члени Співдружності, як Канада і Австралія. В«Горизонтальні зв'язкиВ» активно розвивалися у відповідних регіонах; Канада виступала їх ініціатором у Карибському басейні, Австралія і Нова Зеландія - в Південно-Східній Азії та південній частині Тихого океану. Австралія надавала активну військову підтримку Англії в її боротьбі з загальнонародним антиколоніальним рух в Малайї в кінці 40-х - початку 50-х років, за підсумками якого в стратегічному відношенні Малайя стала частиною австралійської В«Зони військового впливуВ» В». Також Канада і Австралія стали розширювати екон...