ня Gс представляє собою капитализируемую частина приросту йде на виробничі цілі, яка повинна бути забезпечена певною часткою заощаджень s.
2. Рівняння гарантованого темпу зростання висловлює рівновагу безперервного поступального руху, тобто прогнозовану лінію розвитку, на яку налаштовуються підприємці і якій вони в цілому задоволені. Р. Харрод вважав, що гарантований (warranted) темп зростання є лінією динамічного рівноваги. Разом з тим (необхідний коефіцієнт капіталомісткості) також є категорією динамічної рівноваги: ​​він висловлює потребу в новому капіталі, поділену на приріст випуску продукції, для забезпечення якого потрібно цей новий капітал. Отже, в рівнянні гарантованого темпу зростання прирівнюються інвестиції ex-ante і заощадження ex-post:
Gwcr = s (5)
Оскільки частка заощаджень у національному доході s - величина постійна (через сталості мотивів, які спонукають людей здійснювати заощадження), як і необхідний коефіцієнт капіталомісткості то звідси Р. Харродом робився висновок про постійне рівні гарантованого темпу зростання.
Якщо б фактичний темп зростання збігався із прогнозованим, гарантованим темпом, то економіка мала б стійке безперервний розвиток. Однак, пише Р. Харрод, такої стійкості немає ні в статичному (короткостроковому), ні в динамічному (Довгостроковому) плані. Він зазначає, що на практиці фактичний темп зростання завжди вище або нижче гарантованого. Якщо фактичний темп перевищить гарантований, то s через відносного сталості не зможе негайно збільшитися в тій же мірі, а це означає, що фактичний коефіцієнт капіталомісткості з обов'язково знизиться і стане менше необхідного (прогнозного) коефіцієнта капі-талоемкості, на який орієнтувалися підприємці.
Таким чином, ми бачимо, що замість пристосування фактичного темпу розвитку виробництва до рівноважного на практиці має місце зворотна тенденція - до все більшого видаленню виробництва від лінії динамічної рівноваги або в бік підвищення, або в бік зниження. Це дало підставу Р. Харроду зробити висновок про те, що ринкова економіка за своєю суттю динамічно нестабільна.
Для інтерпретації більш тривалих коливань економічної динаміки Р. Харрод вводить третє рівняння - рівняння природного темпу зростання.
3. Рівняння природного темпу зростання в моделі Р. Харрода має наступний вигляд:
Gncr = Або НЕ = s (6),
де G - (Natural - природний) максимально можливий темп руху економіки при повному використанні ресурсів.
Для підтримки такого темпу зростання в економіці може не вистачити заощаджень, тому в рівнянні природного темпу зростання передбачається відсутність обов'язкової рівності між лівою і правою частинами. (Зауважимо, що гарантований темп зростання Gw допускав наявність і вимушеного безробіття.)
Програма Р. Харрода з подолання економічної нестабільності включала дві групи заходів:
а) проти "втечі фактичного темпу росту від гарантованог...