ів інфляції, що включають:
диспропорційність структури економіки - стійкі темпи зростання важкої промисловості, що виробляє засоби виробництва при стагнації галузей, що виробляють споживчі товари, і галузі сфери послуг. Так, в 1989 р. на 1 руб. грошової маси, що у зверненні, припадало 18 коп. споживчих товарів у сфері роздрібної торгівлі;
фондове розподіл засобів виробництва між підприємствами-товаровиробниками через систему органів державного постачання, штучно створювали їх дефіцит;
планова централізована система ціноутворення, заснована на заниженні цін на природні ресурси (політика В«дешевих ресурсівВ»), що зумовило високу ступінь матеріаломісткості продукції, виробленої підприємствами;
низький рівень внутрішніх цін на ресурси, що визначили ресурсну орієнтованість експорту, оскільки доходи від експорту дешевих за собівартістю ресурсів значно перевищували доходи від експорту готової продукції;
надмірність виробничих капітальних вкладень в оборонну галузь - до 50% ВВП;
формування монополій великого виробництва: високий ступінь керованості великих виробничих комплексів, а також вимоги раціонального використання обмежених ресурсів. Результатом став високий рівень монополізму у формі предметної спеціалізації підприємств - близько 94% продукції вироблялося на підприємствах, що володіють більше 50% ринку;
посилення інфляційних процесів після економічної реформи 1987 р., обумовлене перевищенням темпів зростання заробітної плати порівняно з темпами зростання продуктивності праці.
Інфляція першої половини 90-х років формувалася, з одного боку, в результаті В«інфляційного напругиВ», що склався в період адміністративно-командної системи економіки, а з іншого - під впливом факторів ринкової трансформації економіки. p>
Первинними (прямими) чинниками стали:
лібералізація цін і господарських зв'язків;
включення російської економіки в світове господарство;
перехід до ринкового механізму формування курсу рубля і його внутрішньої конвертованості;
введення нових непрямих податків;
випереджаюче зростання цін на паливно-енергетичні ресурси і тарифів на транспортні перевезення;
орієнтація галузей на експорт, що призводить до високого ступеня взаємодії внутрішніх і світових цін;
значне число посередників реалізації продукції кінцевому споживачеві;
занижений характер цін у період командно-адміністративної економіки;
високий вплив імпортованої інфляції.
Складність і багатофакторність інфляції в Росії зумовили формування відтворювального підходу до теоретичного обгрунтування її причин і сукупності...