це пропонується вище, то ситуація в російському суспільстві виглядає невтішно. Велика частина людей все ще животіють в умовах, коли їх життєві можливості мінімальні, а життєві цілі реалізовуються. Тим не менше, ряд стилів життя вже цілком можна виділити. Це, по-перше, стиль життя російського підприємця, зайнятого, як правило, у кредитно-фінансовій сфері або сфері торгівлі, що ставить метою розширити бізнес і зміцнити свої позиції на ринку, по-друге, стиль життя державного чиновника, який прагне в міру сил і здібностей піднестися в управлінській ієрархії, по-третє, стиль життя людини вільної професії, чия мета полягає не тільки в досягненні матеріального благополуччя, а й у збереженні незалежності від будь-яких потужних інститутів з розгалуженою ієрархією і т.д. У міру відродження Росії і становлення в ній нової економіки «з людським обличчям» можна буде спостерігати виникнення інших, не менш рельєфних стилів, які акцентують нові життєві цінності, в число яких, безумовно, увійде гармонійне соціальне оточення і вільна від забруднення довкілля.
Зрозуміло, пропонований вище підхід не виключає традиційних концепцій мобільності. На наш погляд, він додає до цих підходів важливе культурологічне вимірювання, що дозволяє розвести групи людей з різними життєвими ідеалами і виключити ситуацію, при якій одним критерієм матеріального благополуччя вимірюються дві різні людини - банкір і священик.
Загалом можна сказати, що в Росії в перехідний період соціальна мобільність мала дуже великі масштаби. У цей період своє соціальне становище змінювали не тільки окремі індивіди, а й цілі групи (наприклад, російська бізнес еліта). Безумовно, така мобільність невластива стабільним розвиненим суспільствам. Переміщення в соціальному просторі великих мас свідчить про те, що в даний історичний момент шляхом радикального перелому змінювався лад суспільства, валилася стара ідеологія і політична система.
Висновок
Суспільство, прогресуючи, накопичує досвід, знання, вміння, тобто інформацію. Але кількість інформації є кількість різноманітності, хоча і не зводиться тільки до нього. Тому, у міру розвитку соціальних об'єктів, їх переходу від рівня до рівня, має зростати і кількість різноманітності (у нашому випадку - різноманітності зв'язків між людьми, різноманітності соціальних груп). Дане різноманітність груп і соціальних відносин не можна розглядати без урахування структурних змін суспільства, які існують об'єктивно, не залежно від нашого волевиявлення. Найважливішою характеристикою внутрішньої динаміки суспільства є соціальна мобільність, тому пов'язані з цим явищем питання не перестають хвилювати дослідників протягом вже ста років.
У даній роботі ми отримали уявлення про погляди різних дослідників на соціальну мобільність. Ми привели поняття, види, фактори соціальної мобільності та основні способи її вивчення, а так само з'ясували основні особливості цього процесу в російському суспільстві перехідного періоду. Таким чином можна сказати, що поставлена ??нами мета досягнута
Список джерел
1) Зборівський, Гарольд Юхимович. Загальна соціологія: підручник для студентів вузів, що навчаються за спеціальністю 020300 «Соціологія» Г. Є. Зборовський.- Вид. 3-е, испр. і доп.- М.: Гардаріки, 2004. - 592 с.
2) Відкрите суспільство. [Електронний ресурс] ...